Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Щира любов, або Милий дорогше щастя

Григорій Квітка-Основ’яненко

Дійствующії

Таранець – обиватель підгороддя Гончарівки.

Галочка – дочка його.

Олена – подруга її.

Микола – роботник його.

Твердохліб – обиватель із города Харкова.

Зорін – офіцер.

П’ятаковський – приказний із губернської канцелярії.

Сусідній народ, составляющий весілля.

Розсильні із губернської канцелярії.

Дійствіє в 1770 году.


Примітки

Вперше надруковано у вид.: Южный русский сборник, Изд. Амвросия Метлинского. Харьков, 1848, в унив, тип., с, 3 – 88.

Автограф невідомий.

П’єса написана не пізніше 1840 р., про що свідчить цензурний дозвіл на друкування: «Печатать позволяется с тем, чтобы по отпечатании представлено было в Цензурный комитет узаконенное число экземпляров. С.-Петербург, мая 21 дня 1840 года. Цензор П. Корсаков».

Основою для п’єси послужила повість «Щира любов», надрукована вперше російською мовою у 1839 р. («Вот любовь», журн. «Современник», 1839, т. XVI, кн. 4, с. 1 – 115). У п’єсі збережено сюжетну схему попереднього твору, але введено ряд нових персонажів.

За життя письменника п’єса йшла на сцені Харківського театру. Вперше вона була поставлена 21 серпня 1842 р. Свідчення про це знаходимо у статті Н. М. Семеногорського «Харьковский театр. Статья 2. «Щира любов», драма Г. Основьяненка», надрукованій того ж року у журналі «Репертуар русского и пантеон всех европейских театров» (1842, кн. 12, с. 24 – 26).

У післямові, якою супроводжувалась публікація п’єси у «Южном русском сборнике», також зазначалося: «Драма «Щира любов» была два раза с большим успехом выполнена на сцене Харьковского театра труппою Л. Ю. Млотковского».

Переклад драми «Щира любов…» російською мовою здійснив видатний російський драматург О. М. Островський (текст перекладу не зберігся). У його перекладі під назвою «Искренняя любовь, или Милый дороже счастья» п’єса була поставлена 27 жовтня 1852 р. у Москві у Великому театрі. Роль Таранця виконував M. С. Щепкін.

Подається за першодруком.

Приказний – канцелярист, писарчук.

Подається за виданням: Квітка-Основ’яненко Г.Ф. Зібрання творів у 7-ми томах. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 2, с. 183 – 228.