5. Монастырь Пустыннониколаевский

Берлинский М. Ф.

Существование Пустыннониколаевского монастыря, в некотором отдалении к северу от лавры находящегося, еще в одиннадцатом веке упоминается [стр. 172. Впрочем, Синопсис книжка, при императорской акад. наук 1646 года напечатанная, на 25 и 35 листе свидетельствует, что князь Мстислав Владимирович Мономашич положил основание сему монастырю в 1113 году построением церкви в Винограде; но летописи Нестерова и Никонова тому противоречат] [Микільський монастир виник на Печерському плато над урочищем «Аскольдова могила». Уставну грамоту одержав в другій половині XI ст., мабуть, за князя Ізяслава Ярославича. Основні земельні володіння його були розташовані на Лівобережжі Дніпра]. [с. 235]

Древнее его местоположение видимо с деревянною старинною церковию ниже настоящего, на осевшем над Днепром косогоре [за свідченням «Повісті временних літ» перша Миколаївська церква була збудована на могилі Аскольда в кінці IX ст. мадярським ватажком Олмошем (союзником Аскольда). Невідомо, чи була вона мурована чи, ймовірніш, дерев'яною. На початку XIX ст. тут була збудована церква-ротонда (архітектор А.І.Меленський)]. Название его произошло от имени храма святителя Николая, построенного в густом тогда здесь существовавшем лесу. Настоящее местоположение и великая на оном церковь восприяли начало при митрополите Варлааме Ясинском [стр. 129] [так званий військовий Микільський собор збудований в кінці XVII ст. коштом гетьмана І.Мазепи за проектом російського архітектора Й.Д.Старцова. Розібраний в 30-і роки]; колокольня же и ограда его устроены около 1750 года старанием епископа смоленского Гедеона.

Из других строений примечательны в оном только каменная трапеза с церковию [автор трапезної палати – той же Й.Д.Старцов. Розібрана на початку 60-х років у зв'язку з будівництвом київського Палацу піонерів] и деревянные на каменном фундаменте архимандричьи покои [построены покои около 1762 года] с изрядным монастырским садом. С 1501 года, сколько из крепостей и монастырских записей явствует, стали быть в оном игумены, а в 1732 году указом определено начальствование архимандрита. Со времени же учреждения штатов положен Пустыннониколаевский монастырь в числе первоклассных [стр. 60, 98, 110, 141, 162].

По левую его сторону в особливом монастырском подворье находится другая небольшая каменная церковь святителя Николая, называемая Столбовая [стр. 137], стоящая у самой дороги, ведущей к государеву дворцу от крепости [так званий Микільсько-Слупський монастир. Головна церква, збудована в XVII ст., розібрана в 30-і роки; на її місці за проектом архітектора Й.Каракіса споруджено багатоповерховий житловий будинок. На території колишньої монастирської садиби до недавнього часу зберігалося два будинки XVIII ст. і один – першої половини XIX ст. Нині лишився один, два знесено без ніякої на те потреби].