Товаришеві

Олександр Афанасьєв-Чужбинський

Як ти думав, так і сталось,

Ти вже й заручився.

Помагай же тобі, боже,

Щоб швидше женився.

Нехай горе і здалека

Вам не замаячить.

Хотів би я вас щасливих

Укупці побачить;

Подивиться, як житиме

Товариш жонатий…

Коли ж небудь знайду стежку

До твоєї хати.

Дай вам, боже, стільки щастя,

Скільки в світі треба;

Нехай на вас радість ллється

З високого неба.

Любітеся вірно, щиро,

Як досі любились,

Щоб на вас усі сусіди

Та не надивились.

Живіть, голуб з голубкою,

Щастя наживайте,

Та і часом коли-небудь

Козака згадайте,

Котрий десь-то на чужині,

Сердега убогий,

Піде шукать поміж людьми

Своєї дороги;

Котрий вік свій промандрує

З пустими руками,

Вставаючи й лягаючи,

Вмиється сльозами;

Котрий піде шукать щастя,

Та й серце поколе…

Чи ти бачив, як мається

Перекотиполе?

Біжить собі через степи,

Вітер повіває,

Відкіль, куди, за чим біжить,

І само не знає…

А там, гляди, зачепилось

Побіля могили,

Стоїть, сохне, поки його

Сніги білі вкрили.

А весною нема й сліду.

Ісходи все поле –

Вже не знайдеш, куди й ділось

Перекотиполе.

Оце, брате, моя доля…

Де ж то я спочину?

А може, й я коли-небудь

Своє щастя стріну.

Примітки

Вперше надруковано у вид.: Що було на серці, с. 38 – 40.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 242 – 243.