Туман, туман, туманами

Запис Ю.Федьковича

Туман, туман, туманами…

Три вірлове крильми грали.

Та як тяжко вірлам грати,

Туман крильми розбивати.

А ще тяжче сему-тому,

Що кохає чужу жону.

І ворон кінь не вгаває,

І сам нічку не всипає,

І кінь біжить, і сам дрижить,

І очима вкола крижить,

Чи не видко чоловіка,

Щоб позбавив єго віка.

А там долом, долиною,

Ходить вдова з дитиною,

Ходить она плакаючи,

Свого мужа шукаючи.

Аж там вірли крильми грали,

Туман, туман розбивали.

– Гой ви вірли, ви вірлове,

Чи не стріли мужа мого?

– Та як би го не стрічали,

Коли в него попасали?

Чорні очі, білі лиці.

Та за чужі молодиці.

Примітки

Друк. за рукописним збірником (№ 63, арк. 62 зв. – 63).

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 145.