Ци думаєш, Джурджуване, що твоя Віжниця

Запис Ю.Федьковича

Ци думаєш, Джурджуване, що твоя Віжниця?

Ци думаєш, що в неволі Лук’ян Кобилиця?

Бо тот Лук’ян Кобилиця з панами си валить,

А з Кошутом молоденьким таку раду радить:

– Ти Кошуте-угринчуку, що хочеш робити?

Ци з цісарем молоденьким за правду си бити?

Коли хочеш з ним си бити, поможи ти, боже!

А я прийду з ледінями та й тобі поможу!

Гой учув се чісаричок на своїй столици,

Посилає ровту війська та й за Кобилицев.

А они ж го бай імили на самі Покрови.

– Тепер, годні ледіники, бувайте здорови!

А ви, славні путиляне, не тратьте надії,

Доки угре не пропали, то й нам нема гії!

Гой ковала зозулечка та ще й на парканах.

Сидить Лук’ян Кобилиця в зелізних кайданах.

А ті німці-сухолімці стали радувати:

– Та ци єго застрілити, ци му дарувати?

Та як ми го застрілимо, цара си збунтує.

Тепер війська в Угорщині – хто ї угамує?

Не так, каже, тота цара, та як тоті гори…

Хіба ж ми го засудімо до міста Гомору!

А в Гоморі, каже, місті сама циганія,

Дадуть собі із ним раду – не буде нам гія!

Дали ж бабі-чарівниці горівочки бочку,

А вна ж єму злагодила німецьку сорочку.

А була ж то сорочічка біла, рантухова:

Як убрав ї Кобилиця, похов си з похова!..

– А ви, каже, гуцулики, знайте отсу дію:

Що німецька сорочічка нікого не гріє!

Примітки

Друк. за рукописним збірником (№ 92, арк. 99 зв. – 100). Вперше опублікована у кн. «Буковина в піснях» (Чернівці, 1957, стор. 35). Мотиви народних пісень та переказів про керівника селянських заворушень у 40-і роки XIX ст. на Буковині Лук’яна Кобилицю (1812 – 1851) Ю. Федькович використав у поемі «Лук’ян Кобилиця», що з огляду на її гостре антиавстрійське спрямування за життя автора не друкувалася. Відшукав поему і вперше опублікував І. Франко (т. І, стор. 165 – 171).

Вижниця – село на Буковині, центр селянського повстання (1843 – 1844, 1848 – 1849), очолюваного Л.Кобилицею. Нині районний центр Чернівецької області.

цісарем молоденьким – Францем-Йосифом 1-м, який став імператором в грудні 1848 р., маючи 18 років.

засудімо до міста Гомору – в 1851 р. Л.Кобилицю заарештували і вислали до м.Гура-Гомора (в сучасній Румунії).

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 151.