Ой ковала зозулечка, ковати забула

Запис Ю.Федьковича

Ой ковала зозулечка, ковати забула,

Через тоту панчиночку, на ката ж би була!

Бо була ж та панчиночка ще й панського роду,

Хлептали пси нашу кровцу, та як [в] літі воду,

Хлептали пси нашу кровну панськими ланами,

Гой змилуйся, руський боже, ти над русинами!..

Ой господь би помилував, та му си не хоче,

Бо та ж єму панчиночка голов не клопоче.

Ой господь би помилував та в небо не чути,

А окоман реве селом: – На панчину, люде!

Ми би ж тобов, окомане, а відь не питали,

Коби ж не ті гарапники з плетеної стали.

Але ж бо ті гарапнички в чотири аршині,

Покроїли ж біле тіло в ремені на мині!..

Покроїли біле тіло, але вже не будуть,

Говорили в Німеччині німецькії люде.

Та не так то в Німеччині, та як у тій Відні –

Купається Митернішок у злоті та сріблі.

А було ж то срібло, злото ще й лєцкого пана,

Аби лиш та панчиночка та не дарувана!..

Але ж бо ті віденчуки – та тим не питають,

Збираються до цісаря, та й раду тримають.

А ти, каже, цісарику, сидиш на престолі,

Та не знаєш, як ті панки – та Рус-край неволять!

Сидиш, каже, на престолі, міністри краями,

Та не знаєш, що виводять панки з русинами.

А ти, каже, цісарику, сидиш у коруні,

А ті панки позшивали із людських шкір гуні.

А ти, каже, цісарику, сидиш межи вартов,

А ті панки та програють людські душі в карти.

Примітки

Друк. за рукописною збіркою (№ 82, арк. 92). Вперше опубліковано у кн. «Буковина в піснях» (Чернівці, 1957, стор. 34 – 35).

Відгомони співанки чуються в поемі «Лук’ян Кобилиця» (т. І, стор. 165 – 170).

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 149.