Стрілець

Переклад Ю.Федьковича

З німецького Ф. Шіллера

«Не волів би-сь, милий синку,

Йти з ягнятком на толоку?

Вно пасе ся божу днинку

Берегами при потоку».

«Ні, пусти мня, моя мати,

В сині гори полювати!»

«Не волів би-сь, мій соколе,

Пасти стадо до тримбіти?

Лісом піют колоколи,

Пташка буде з ними піти».

«Гей, пусти мня, моя мати,

В чорні гори погуляти!»

«Не волів би-сь ти звоздики

Поливати у городі?

Гори темні, гори дикі,

Нич у скалах ся не родит!»

«Дай ми спокій, не бороню!

Мати, мати, – в гори гоню!..»

Та й полетів син на лови,

Далі, далі, все лиш далі,

Від діброви до діброви, –

Аж залетів в темні скали.

Перед ним, як дика птиця, –

Перепруджена кізлиця.

Де скалище, де урови –

Легким скоком ними точит;

Де заломи, де засови –

Ніби вітер, перескочит.

Але хоть най як втікає –

Він їй з луком настигає.

На найвищій стромовині,

На найвищім стала розі,

Де земля вже в пропасть гине,

Де ні звір пройти не може.

Перед нев – безодні, скали,

Ззаду – воріг подуфалий.

Вна до него очі зносит,

Чей житє їй подарує;

Вже надармо, най не просит, –

Вже-бо з лука в ню простує.

Аж – скала ся розмикає,

Дух господній виступає.

І здоймає світлі руки,

Обгортає сиротяти.

«Хто ти каже смерть і муки

Аж у мої гори слати?

Світ великий – все му радо;

Чо ти гониш моє стадо?»

Примітки

Поезії, 1862, стор. 87 – 89.

Федькович по кількох роках вернувся знову до сеї теми, яку переробив зовсім свобідно і під заголовком «Стрілець (за Шіллером)» надрукував у Правді, 1868 р. ч. 31.

Поезія є перекладом поезії Фрідріха Шіллера (1776 – 1805) «». У перекладі загальне число строф, розбивка на строфи, віршовий розмір та схема римування повністю відповідають оригіналу.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 71 – 72.