Козацька мати

Петро Гулак-Артемовський

(до П. О. К[улі]ша)

Та й хвацька ж то колись була

Козацька мати!..

Еге!.. Була, та поплила:

Її не вертати!

Не слинь, Паньку, і не журись,

Бо й сліз пожальсь, боже;

Найми псавтир та помолись,

Журба не поможе!

Ткни попові коповика

На «Со духи» в церкві:

Нехай лежать там мовчака

В сирій землі мертві!

Та й ти з попом хоч у кулак

Прохлипай «партесне»…

А що ж робить, що сталось так…

Царство їй небесне!

Примітки

Вперше надруковано уривок (перші вісім рядків) у кн.: Мордовець Данило. За крашанку писанка. Спб., 1882, с. 12. Повністю вперше опублікував М. Ф. Комаров у журн. «Зоря», 1896, № 20, с. 386.

Автограф невідомий.

Подається за першодруком.

Куліш Пантелеймон Олександрович (1819 – 1897) – український письменник, критик, історик, фольклорист і етнограф.

…на «Содухи» в церкві… – молитва за упокій.

…прохлипай «партесне»… – заупокійний спів хору на кілька голосів.

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 109 – 110.