«А доки ж нам у Полтаві...»

Петро Гулак-Артемовський

А доки ж нам у Полтаві

Бить байдики, пане!

Наробив єси вже слави,

Чи надовго стане?

Порозтринькав все дівчатам:

Дукачі й намисто,

А хлоп’ятам-небожатам

Хоч вимети – чисто!..

Нема шпоньки, нема й стрічки

Комір зашморгнути…

Ну, вже утяв ти нам січки:

Є чим пом’янути!

Ану? Виверни кишені!

Що там є такого?

А ви, хлопці, держіть жмені:

Ай, біс-ма нічого!..

22 мая 1842 г., Полтава

Примітки

Вперше надруковано Д. І. Багалієм у журн. «Киевская старина», 1897, кн. 3, с. 476.

Автограф зберігається в ДПБ (ф. 229, № 2, арк. 1). На автографі написи чорнилом, рукою автора: «На отъезд из Полтавы Н. М. Л. 22-го мая 1842 г.» та олівцем, іншою рукою: «Николая Михайловича Лонгинова; статс-секретаря».

Подається за автографом.

Порозтринькав все дівчатам… – Після випускних іспитів у Полтавському інституті М. М. Лонгінов вручив нагороди кращим вихованкам.

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 74 – 75.