Переложение псалма 125

Петро Гулак-Артемовський

К тебе возведох очи мои, живущему на небеси и проч.

До тебе, господи, що там живеш на небі,

Звертаю очі я в пригоді і в потребі.

Як наймит з панських рук рятунку й ласки жде

Або як наймичка прохать до пані йде,

Щоб запобігла їй чим в нуждочці, небозі,

Так ми шукаємо добра й підмоги в бозі.

Ой, змилуйсь, господи! Та змилуйся ж на нас!

Бо ворог дошкуля до сліз під інший час;

А гірш од всіх чваньки нам допекли ті пишні,

Що тільки, бач, вони святі, а ми всі грішні.

18 ноября 1857 г., Харьков

Примітки

Вперше надруковано М. Ф. Комаровим у журн. «Зоря», 1896, № 22, с. 427.

Дата в першодруку: «Харків, 18 падолиста 1857 р.»

Подається за публікацією в кн.: Науменко В. Нові матеріали для історії української літератури XIX в., К., 1919, вип. 1, с. 25, де було використано нині не відомі автографи поста.

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 102.