5. Слава Богунові!

Адріан Кащенко

Тихо під’їздив Богун до Вінниці на чолі свого повка, втомленого завзятою, щоденною боротьбою з ворогами. Він знав, що на тому, що сталося, боротьба не скінчиться… Знав, що поляки не зречуться України, бо Україна була дуже дорогою частиною польського королівства і з неї поляки мали багато пожитку. Богун знав, що Україні треба готуватися ще до затяжної, рішучої боротьби з Польщею… І чоло славного козака оповивали думки про те, чи витримає ту боротьбу Україна… Але тим часом перемога була на козацькому боці.

– Слава Богунові, слава! – гукали уманські козаки, підходячи до Богунового війська.

Все поле перед Вінницею було вкрите козаками й міщанами та селянами. Всі радо вітали полковника, підкидали вгору шапки, палили з рушниць і гукали:

– Слава Богунові, слава довіку!!

Подається за виданням: Кащенко Адріан Зруйноване гніздо. Історичні повісті та оповідання. – К.: Дніпро, 1991 р., с. 124.