Перська пісня

Олександр Корсун

(З польського)

Як побачити захочеш весну,

Подивися на себе, дівчино:

Осміхнешся – то сміється весна,

Дихнеш – весняний вітрець повіє,

Глянеш – небо весняне засяє.

Як побачити захочеш осень,

Подивися на мене, кохана:

Я бідую під осіннім вітром,

Степ осінній – то моя надія,

А туман осінній – мої думки.

Ох, коли б із неба весняного

Сонечко на мене проглянуло:

То б і вітер дунув рожевим пахом,

То б і степ почервонів квітками,

І розвіявся б туман в погоду.

Тільки сонечко – очиці ясні

Щось не віє на мене надії:

Очі помутилися від плачу,

Мов зима, лице моє поблідло,

Вітер душу з тіла видуває.

Харків, 2 октября 1840

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Маяк», 1842, т. 5, кн. 10, с. 18, за підписом: «А. Корсун» У кінці зазначено місце та дату написання: «Харків, 2 октября 1840».

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 319 – 320.