Журбинка

Михайло Харишин

Журбинка завітала в моє серце,

І гірко так, і солодко мені:

Солодко, що люблю тебе як вперше,

А гірко, бо в розлуці довгі дні.

Багато ми з тобою вдвох проклали

Стежинок різних за своє життя,

Одну лише завжди оберігали

Любові стежку, вірності слова.

Єдина в світі жінка і жадана,

Я знову зізнаюсь тобі в коханні,

Без тебе була б доля безталанна,

Чарівна, мила, ніжна моя пані.

Журбинка тихо в гості завітала,

І серце розтривожила моє,

І солодко, і гірко мені стало,

І радісно, що ти у мене є.

8.11.2010, Кишинів