На переломі

Софія Малильо

О, як ще довго ждати добрих змін

в понищенім і вбогім нашім домі!

Та вже, окрадені, встаєм з колін,

грабіжників імення всім відомі,

але ще довго ждати добрих змін.

І гнів, хай праведний, не допоможе!

Безмірне щастя: ми ж бо ще живі!

Не справдилося прагнення вороже –

втопити нас у нашій же крові.

Хай воля до життя нам допоможе!

Хай нас єднає в творчому пориві

вспадкована від пращурів мета,

мов Істина, висока і проста:

щоб ми були і вільні і щасливі

у власнім домі і на власній ниві!

11/XII-1991