Ой нема, немає в рідній хаті правди,
як її посяде лиходій-сусід
Софія Малильо
Українство
1. «Чом історія – жорстока й невблаганна…»
2. «Українство! Пасинку планети!»
3. «Ох, і легко, легко те казати…»
4. «Відзначають гучно вікопомну дату…»
Сіль землі
Кобзарі
Закон про мови
Не так давно в столицю нашу славну…
Не раз – не два архонти засідали…
Така велась дискусія безславна
«Ми прабуття своє і досі знаєм мало»
Реквієм
Ви з країн і близьких, і далеких…
Доба
Усіх борінь доби обняти не зумію
В яку майбутність нас ведуть вожді…
З одної сторони – про дружбу ледь не вічну…
Не диво, що димлять, скрегочуть гальма
Вже не день, не два в столиці нашій
Україні («Україно, земле нещаслива!»)
Імперія
Держава-людожер, що зі своїми дітьми…
Рятують, що є сил, єдину й неподільну
Діаспора
Покидали люди землю нещасливу…
Обман
«Все будувалося на спритному обмані…»
«Усе продовжилось у дусі кривди-зради…»
«О, горе, горе! Стільки цінних літ…»
«У дні занепаду я часто нарікала…»
Перебудова
1. «Зневірених сердець суцільний біль…»
2. «Буття суспільності – невпинний вир…»
«Сили супротивні б’ються ошаліло…»
«Вселюдських знань собі бажаймо, брате…»
«Всі айсберги обману та брехні…»
«Живем у грізний, у фатальний час…»
«Нас убивав труд рабський, підневільний…»
«Дай, доле, нам гуманних пастухів…»