Референдум. 4

Софія Малильо

Кому – трагедія, кому – розчарування,

кому – останній шанс на виживання,

та не спинити вже історії ходи.

Над неозорим, неосяжним краєм,

де рабства дух повільно умирає,

свободи дух воскрес із туги і біди.

Із туги і біди, із віри, що не гине,

з надії, що завжди живе в душі людини,

з Творцем дарованих і невід’ємних прав

на тиранією понищені народи,

на ясні зорі і на тихі води

зійшов свободи дух, що смерть здолав.

О Україно, кривджена віками!

Чи знову хтось у тебе кине камінь,

і знов закрутиться кривава гра?

Встає народ, щоб суверенно бути,

не милостині жде, не каяття й покути,

а кличе всіх до злагоди й добра.

8/XII-1991.