Ігор Сіверський

Переклад Степана Руданського

7 – 9 февраля [1860]

Примітки

Вперше надруковано у львівському журналі «Зоря», 1896, ч. 15, стор. 296 – 298; ч. 16, стор. 311 – 314, ч. 17, стор. 335 – 337, ч. 18, стор. 353 – 356.

Збереглося три автографи перекладу «Слова о полку Ігоревім», кожен з яких супроводжується передмовою про походження і значення цієї видатної пам’ятки XII ст. та коментарями. Щоправда, передмова має ряд застарілих та хибних тверджень, тому до видання не включається [ми будемо розшукувати цю передмову, бо «хибним» більшовицька цензура здебільшого вважала українське]. Примітки, в яких поет давав власне тлумачення окремих незрозумілих місць, звичайно, не завжди відповідають сучасним поглядам, але мають певний історико-літературний інтерес.

1. «Співомовки 1859 – 1860», стор. 25 – 92, звор., де переспів дається паралельно з староруським текстом. Переспів має передмову, примітки та схему «Рід князів, котрих споминає співа».

2. «Слово за повк Ігорів». Рукопис без оправи, 68 стор. Зберігається у рукописному відділі ЦНБ (Центральна наукова бібліотека) АН УРСР, ф. І 575. В цьому автографі назви розділів «Війна», «Туга», «Поворіт» відсутні. Подається вступне слово про твір, паралельно староруський текст та український переспів і примітки Руданського. Передмова має дату: «26 и 27 февраля 1860 года». Текст і примітки не датовані.

3. «Співомовки 1861», стор. 153 – 192, під назвою «Ігор – князь Сіверський» (переспів та примітки). В цьому автографі всі назви розділів опущені.

Текст і авторські примітки подаються за автографом «Співомовки 1859 – 1860».

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 222 – 249.