«І нудно, і сумно...»

М. Ю. Лермонтов
переклад Михайла Старицького

І нудно, і сумно, й нема де поради шукать,

Як смутком душа оповита!

Бажання? Який зиск даремне і вічно бажать?

А літа минають, найкращії літа!

Кохать? Але нащо? На час, далебі, що шкода,

Довіку ж – не сила кохати…

В минуле заглянеш – порожнява тільки бліда:

І радощі, й муки – все марне до цяти.

Що запал? Чи рано, чи пізно заласся солодке мине,

Бо розум промовить: «Не варто!»

Й життя, як навколо хто оком холодним зирне, –

Дурна та нікчемна ще жарта!

Примітки

Вперше надруковано в ж. «Нива», 1865, № 17, стор. 262, під псевдонімом «Гетьманець». Друкується за збіркою «З давнього зшитку. Пісні і думи», ч. II, К., 1883, стор. 122. Переклад поезії «» (1840 р.).

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 276.