Надгробник

О. С. Пушкін
переклад Михайла Старицького

Я спорудив собі надгробник вікопомний;

До нього шлях людський не заросте зелом:

Піднісся чолом він, погордий, непоклонний,

Над всяким кесарським стовпом.

Ні! Я не вмру цілком! Душа у співі милім

Переживе мій тлін, не згине унівець,

І хвален стану я, поки на світі білім

Жив буде хоч один співець.

Про мене слава скрізь розкотиться по Русі,

І звелича мене в моїй вітчизні всяк:

І чужородний фіни, і дикі ще тунгуси,

І гордий внук слов’ян – поляк.

І любий буду тим я кревному народу,

Що лірою в серцях я ласку викликав,

Що в мій жорстокий вік прославив я свободу

І словом скривдженим сприяв.

Корись же, музо, лиш господньому наказу;

Погрози не жахайсь і лавра не шукай,

З байдужістю вчувай і похвалу, й образу,

І дурневі не потурай!

Примітки

Вперше надруковано в збірці «Поезії», К., 1908, стор. 73. Друкується за цим виданням. Переклад поезії «» (1836 р.).

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 261.