«Остання хмарино бурхливої тучі...»

О. С. Пушкін
переклад Михайла Старицького

Остання хмарино бурхливої тучі,

Одна но в блакиті ти гинеш, летючи,

Одна но тамуєш ясноту промінь

І ложиш на землю жалобну сутінь.

Ти, хмаро, ось зараз все небо тьмянила

І блиском сліпучим зловісно мигтіла,

Ти блимала грізно – все нишкло з жаху,

Уливами мила ти землю суху…

Гей, досить! Позникни! Минула пригода:

Земля відновилась, скрізь тиша та згода,

І вітер, милуючи листя рясне,

Тебе вже з погожого неба жене!

Примітки

Вперше надруковано в збірці «Поезії», К., 1908, стор. 76. Друкується за цим виданням. Переклад поезії «» (1835 р.).

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 262.