[Братові на чужину]

Маркіян Шашкевич

По-за тихий за Дунай,

Де мій сокіл пробуває,

Лети, гадко, в чужий край,

Де го туга обгортає.

Неси душу там мою,

Легкокрилий вітроньку.

Руську пісню неси му,

Щиру брата пісеньку.

Тужно, тужно там тобі,

Милий брате рідненький,

Но по студеній зимі

Вітрец дихне тепленький.

Серед луга край води

Заявила калина;

Будь веселий, щаслив ти,

То щаслива й родина.

Примітки

Примітки Ю. Романчука

Подається за виданням: Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. – Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 24 – 25.

Примітки М. Л. Гончарука

Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1886, № 23, с. 399, в замітці під назвою: «Недрукований стишок М. Шашкевича».

У вид.: Твори Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького, Николи Устняновича, Антона Могильницького. Львів, 1906, с. 62, цей твір друкувався під заголовком «Братові на чужину», без пояснення, котрий з чотирьох братів Шашкевича мається на увазі. Таке пояснення зроблено у наступному виданні творів поета (див.: Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького. З додатком творів І. Вагилевича і Т. Падури. Львів, 1913, с. 136): «Брат Антін, опісля капітан в австрійськім війську при піонерах в Будапешті».

Невмотивованість такого заголовка показав М. Шалата (див. Шашкевич Маркіян. Твори. К., 1973, с. 158 – 159), який висловив думку, що поет у згаданому творі звертається не до брата, а до Я. Головацького, який у середині 1830-х років перебував у Будапешті.

Автограф зберігається в ЛНБ, колекція Народного дому, № 350.

Подається за виданням: Українські поети-романтики – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 352.