До L***

Іван Вагилевич

Głos był nadzieja,

Obłok wspomnieńie[m].

Fredro

Ach, mój druhu, minęły te lata,

Kiedy [w] błogie dnie z tobą wesela

Ciągle żytem, lubiąc cię, jak brata!

Driś los ciężki nas rozdziela.

Cmi się niebo i zaszło już słońce,

Wiatry wszędzie zawyły po lesie,

Gromy huczą – zniszczenia pogońce,

Czasem myśl do ciebie niesle.

Gdzież są chwile – i słodkie, i błogie,

Gdzież są chwile – dnie lube wesela?

Ach, one mi były drogie-drogie,

Los je rzadko nam udziela.

Bądź zdrów, druhu! Łódź moja już chwieje

Po topieli, po modrej przestrzeni,

W żagle wiatr – pomyślnie – li wieje?

Co się stało, któż odmieni?

Żeglarz miody ster życie to moje,

Ja się żegnam dziś z tobą nawieki;

Ciężko w duszy i żegnać się boje…

Wcześnie zgasnę sam, daleki.

We Lwowe, 16 lutego, 1830

До Л***

Голос був надією,

Оболок був спомином.

Фредро

Друже-брате, ті роки за нами,

Як щасливим я був із тобою!

Дні у дружбі злетіли за днями,

Сам я лишився з журбою.

Понад лісом гуляють вітрища,

Сонце згасло, чорніє вже небо,

Б’ють громи – віщуни попелища,

Я в думці лечу до тебе.

Де хвилини ті – щастя блаженне,

Де поділася радість крилата?

Дорогі вони завжди для мене,

Ними ж доля моя не багата.

Друже-брате, прощай! Вже мій човен

Над безоднею в синім просторі.

Чи вітрильник мій вітру вже повен,

Може, ви мені скажете, зорі?!

Вже життя моє хвиля затерла,

Із тобою прощатися жасно;

Вже розлука крило розпростерла…

Згасну я сам передчасно.

У Львові, 16 лютого 1830

Переклад В. Лучука

Примітки

Вперше надруковано у підготовленому М. Шалатою вид.: Шашкевич Маркіян, Вагилевич Іван, Головацький Яків. Твори. К, 1982, с. 133 – 134.

Автограф зберігається в ЛНБ, архів І. Вагилевича, п. І, од. зб. 14.

Подається за автографом.

Подається за виданням: Українські поети-романтики – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 379 – 380.