Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Петро ся вернув

Сидір Воробкевич

Чом нині весело так стало селом,

Лиш радість ти бачиш і сміхи кругом?

І дідо старенький журбу всю забув, –

Бо з війська кучерявий Петро ся вернув.

А ненька старенька забула про плач

І каже: «З утіхи серденько лиш скач!

Рідненький синок, що тут довго не був,

Із війська кучерявий Петро ся вернув!»

Дівчата під липу зійшлися юрбов:

«Сміятись, співати ми будемо знов!

Співучий, веселий соколик прибув!

Із війська кучерявий Петро ся вернув!»

А хлопці-флекеви з утіхи кричать:

«Тепер коломийка нам вдасться, наш брат

Прилинув, все горе похода забув –

Із війська кучерявий Петро ся вернув!

Він жартом і сміхом журбу розжене,

Заграє в флояру, козацької втне!»

І Черемш весельше шумить, бо зачув,

Що з війська кучерявий Петро ся вернув.

Радніше клиновий листок шелестить,

Весельше карпатський ліс-гай гомонить;

Що люди рубають його, він забув,

Бо з війська кучерявий Петро ся вернув.

А коси і дрозди, свавільні сойки

Щебечуть: «Щасливіш тепер вже і ми!

Почуєм флояру – він нас не забув,

Із війська кучерявий Петро ся вернув!»

От генде іде він, високий, як іль.

І легкий, мов той сизокрилий сокіл,

І грає в флояру, – жаль-горе забув –

Із війська кучерявий Петро ся вернув».

А ненька старенька все горне його:

«Вернуло все щастя, вернуло добро!»

А батько крізь сльози: «Він нас не забув!

Із війська син рідний, Петро ся вернув!»

Мережать дівчата його мов вінком,

А хлопці все мечуть в гору топором,

Всі втішно горлають: «Він нас не забув!

Із війська кучерявий Петро ся вернув!»


Примітки

На ці слова С. Воробкевич склав і музику, створивши пісню.

флекев (з волоського) = молодий парубок.

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 133 – 134.