Катерина

Сидір Воробкевич

Пишнокрилий мотилик

Красну цвітку любить,

Коло неї літає,

День цілий голубить.

Маю цвіточку і я,

Зветься Катерина.

В світі – не в селі вона

Найкраща дівчина.

Я світами вже бував,

Досить тих дівчат видав!

Бачив Олю і Марину,

Гандзю, Настю і Ірину,

Бачив Ксеню, Пелагію,

Варварину і Гафію,

І Тетяну, Магдусю,

Но за всіх я Катрусю,

Ту, котру я покохав,

Ой бігме би не міняв!

Катерино моя!

Чорнобривко моя!

Катериночка моя

Чорні очі має –

Так вечірняя зоря

Ясно не сіяє.

Стадо коней я б не взяв,

Ні воли, корови,

Як казали б: заміняй

За дівочі брови!

Я світами вже бував і т. д.

В Катериночки уста,

Як мід солоденькі,

Щоки, якби рожа та,

Красні, рум’яненькі.

Перли – білі ті зубки,

А стан – милий Боже!

Подивися і вмирай,

Хлопчику-небоже!

Я світами вже бував і т. д.

Примітки

На ці слова С. Воробкевич склав і музику, створивши пісню.

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 173 – 174.