Пральня з дозиметром

С.Баликов

До наметів, напнутих у полі, повернула машина-водовоз з крупним написом на цистерні: «Чистота – запорука здоров’я». Тут біля воріт польового прального підрозділу цей заклик, який став таким звичним і здавався наївним, сьогодні сприймався особливо гостро, бо ж він відповідав «злобі дня» і його по-військовому стислий стиль бив безпосередньо в ціль. Адже боротьба за чистоту в зоні стала головною турботою для багатьох військових колективів, що беруть участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

На радіацію, заражені нею ділянки і пил ведеться сьогодні широкий наступ. «Чистку» водою та дезактивуючими речовинами проходять орні землі і сади, будинки і траси, техніка й одяг. «Мийдодірами» мимоволі тут стають усі. А от прання одежі довіряють не кожному.

Після підбиття підсумків першого періоду роботи в польових умовах на Дошці пошани з’явилися імена передовиків. Кращими названі підлеглі старшого лейтенанта В.Василинича, зміни старшого сержанта А.Затони, єфрейтора Н.Синькова.

– Цей перелік далеко не повний, – зауважує заступник командира підрозділу по політчастині старший лейтенант І.Токарєв. – Успішно виконувати завдання нам допомагають працьовитість, ініціативність єфрейтора Ю.Шамрая – редактора бойового листка, рядових А.Гуленка, С.Колосовського, А.Чумака… Всі, хто прибув з нами на допомогу чорнобильцям, працюють на совість. А вона – найкращий контролер і порадник.

…До приймального пункту підрулила вантажна автомашина. Воїни-хіміки, що прибули на відіпочинок, привезли чергову партію білизни. Ось вона купою покладена на ваги, і до справи приступають дозиметристи. Чуйне око приладу обережно обнишпорює кожну річ. Помилятися не можна – зійде нанівець труд усього колективу. Ще один погляд на шкалу дозиметра: все гаразд. «Виперемо, буде як новісіньке, – лунає впевнений голос. – Навіть ще чистіше». І, побувавши тут, не можна в це не повірити.

Київська правда, 1986 р., 15.08, № 190 (18672).