Справоздання губерніяльного комісара від 5 листопада 1919
місто Старокостянтинів
Подаваємим докладом за честь маю дати звіт про становище Волині по повітам по всіх галузях управління, а також становища губернії з боку політичного та економічного за час з 10 жовтня по 1 листопада цього року. До цього додаю що завдяки відсутності нормального зв’язку, неправильного функціонування державної та земської пошти, припинення на деякі часи залізничного руху, та з огляду на події військового часу не завжди маю змогу подати звіти своєчасно, позаяк і сам від повітів одержую їх з опізненням. Територія Волині, яка підлягає в сучасний мент моєму керуванню обмежувається чотирма повітами: Житомирським, Звягельським, Заславським і Старокостянтинівським, із котрих Житомирського і Заславського повітів під владою У[країнської] Н[ародної] Р[еспубліки] залишилась тілько невеличка частина, Звягельського повіту приблизно половина і Старокостянтинівській повіт майже цілком весь.
а) Житомирський повітовий комісаріат зараз в м[істі] Мотовилівці, по маючимся у мене відомостям большовики занімають крім Житомира і місцевості на північ від нього і деякі місцевості в напрямку Чуднівна-Волинського. Територія від залізниці Полонне – Бердичів і до Житомира фактично не зайнята большовиками, але большовицькі банди грабіжників роблять налети на містечка і села цієї смуги, де грабують і тероризують населення; так в напрямку на Чуднів-Волинській знаходиться банда большовиків, відколовшихся від большовиків комуністів в кількості приблизно до двохсот людей з командиром Несміяновим на чолі. Друга банда кількістю навколо чотириста – п’ятсот людей, також відколовшихся від комуністів, так звані «махновці» 24 числа зайняла м[істо] Янушпіль, де розграбували Янушпільську цукроварню, забравши увесь цукор і приватні особисті річі адміністрації заводу. Банда цяя 27 жовтня вирушила на село Уланів, залишивши в Янушпілі невелику кількість бандитів душ двадцять – тридцять.
б) Заславський повітовий комісаріат з приводу заняття поляками м[іста] Заславля з мого дозволу евакуіровався до м[іста] Шепетівки, де продовжував свою працю. Одібравши відомості, що Шепетівка також має бути зайнята поляками, я, наказом своїм від 19 жовтня № 100, перевів комісаріат до м[іста] Антонін Заславського повіту де комісаріат і досі урядує. З огляду на те, що деякі повітові інституції як-от: повітова земельна управа, повітова народня управа залишились в м[істі] Заславлі і, таким чином, частина Заславльського повіту, яка знаходиться в сфері впливу У[країнської] Н[ародної] Р[еспубліки] залишилася без своїх урядів в вищезгаданих галузях управління, я визнав необхідним прилучити тимчасово до розпорядження Міністерства незаняті частини Заславльського повіту в вищезгаданих справах до відповідних урядів Старокостянтинівського повіту, о чом видав наказ № 34 від 29 жовтня б[іжучого] р[оку]. Евакуація державного майна із Шепетівки була заряджена мною зараня, згідно відібраним від Міністерства відомостям. Евакуація ця повинна була бути переведена відпідручниками губерніяльної народної управи при допомозі Заславльського повітового комісара. Переведення її пройшло не зовсім гладко за відсутності подвижних складів потягів, які своєчасно не з’явились по вимаганням.
в) В Звягельському повіті праця комісаріата провадиться фактично тільки в південній частині. Весь останній час комісаріат перебував в м[істі] Полонному, а 25 цього жовтня м[істо] Полонное було заняте польськими військами, з приводу чого комісаріат евакувався звідти і відкрив свою діяльність в м[істі] Остропілі Звягельського повіту. Праця Звягельського комісаріата взагалі дуже тяжка, позаяк йому загрожує постійно з одного боку большовицька навала, а з другого польська. Деякі місцевості, як наприклад Баранівська волость, залишились без всякої влади, позаяк там немає ні українських, ні польських, ні большовицьких військ, і кожна з цих влад надсилає туди свої розпорядження, так що населення не знає чиї розпорядження виконувати і від виконання їх на цієї підставі зовсім відмовляється. До цього відсутність твердої влади в цих місцевостях викликала за собою появлення банд, які тероризують населення, із якими цивільна влада боротись не в силах.
г) В Старкостянтинівському повіті праця комісаріату могла би іти більш-менш нормально, якби не необхідність постійно звертати увагу на можливість кожночасного наступу польських військ в деяких місцевостях повіту. Мною одержані відомості, що в селах, які лежать на пограничних місцевостях повіту і граничать з Заславським повітом, часто заїжджає польська розвідка, котра забирає у селян худобу, теплі речі, робить реквізиції і т[аке] і[нше]. Таки випадки траплялись, наприклад, по селах Коров’є, Михнівка, Троянівка, Строки, Заруддя, Волиця, Ляхівці, Кривовульці, Вовківцях, Ледухівцях, Олійниках, Колках, Котюржинцях, Василівці, Лютарівці і т[аке] і[нше]. Можливість наскоку польських військ в таких граничних з Заславським повітом місцевостях робить становище знаходящихся там представників влади небезпечним, позаяк відношення польської влади до українських діячів і свідомих українців всім добре відомо. Авратинська, Волочиська і Теофіпольська волості заняті поляками.
До повного знайомства з вимогами життя уряду У[країнської] Н[ародної] Р[еспубліки] в Волинській губернії та умовах моєї праці треба додати що щирих і свідомих робітників-громадян, які так потрібні для сучасній праці, відчувається повний брак; за відсутністю не мона подібрать штату доцільних, освічених інструкторів-інформаторів, агітаторів, навіть добрих канцелярських робітників. По селам відчувається велика потреба в своєчасному одержанні газет, політичних новин, інструкцій, нових розпоряджень У[країнської] Н[ародної] Р[еспубліки] законів, і взагалі літератури. Не дивлячись на те, що державна і земська пошта майже не існує, або в стані зовсім хаотичнім, мені вдалось налагодить постійний зв’язок з волостями і селами шляхом постійних регулярних посилок кур’єрів інструкторсько-інформаторського відділу, але, на превеликий жаль, сам інформаційний відділ не досить «поінформован» відносно всього нового позаяк не одержує з центра своєчасно ні газет, ні нових циркулярів, розпоряджень та інших інформацій. В справі агітації на користь У[країнської] Н[ародної] Р[еспубліки] інструкторсько-інформаторський відділ організовує як в самому Старокостянтиніві, так і в повітах по селах цілий ряд мітингів-концертів, на яких виступають промовці, які в популярній формі висловлюють погляд, дії і розпорядження правительства У[країнської] Н[ародної] Р[еспубліки], з’ясовують громадянам і селянам міжнародні взаємовідносини, відкривають їм очі на значення України і її славного будучого. Закінчив пояснення щодо загального стану Волині, переходжу до відповіді на всі запитання звіту.
1) Адміністративний апарат
Відношення населення до уряду
а) В Житомирському повіті адміністративний апарат всюди був налагоджен, але в сучасний мент не всюди функціонує нормально, позаяк відсутність правильного фронту та військ і можливість кожну хвилю бачити перед собою червоноармійців, в прифронтовій смузі, гальмує справу, і примушує з огляду на небезпеку відмовлятись від деякої організаційної праці. Штати повітового комісаріату персонально повні; сільські та волосні комісари майже всюди одібрані. З огляду на відсутність військової сили в повіті і того що населення з відступом наших військ було покинуто на проізвол большовиків, населення круто змінило погляд відносно влади на місцях. До відступу військ наших населення дуже бажало «твердої влади» і тепер коли цяя влада не прийшла, населення розчарувалось і всі розпорядження і дії влади зустрічають з ворожою пасивністю. До нашої влади населення прихильно відноситься далеко не во всіх випадках. Найбільш прихильно відносяться інтелігентні верстви, а селянство лишень подекуди як, наприклад, Мотовиловська волость.
Є села надзвичайно большовицькі настроєні як, наприклад, Троща, Красносілка, Карпівці, які, мона думати, дадуть большовикам не малу допомогу людьми; зустрічаються села настроєні чорносотенно як, наприклад, с[ело] Стетківці. В місцевостях занятих большовиками настрій населення круто змінився (Троянівська, Левківська і др[угі] волості) і поскільки ці волості доперед ж прихильні до большовизма, настільки тепер грабіжництво, вбивства, образа та насильства зробили з большовицьки настроєного селянства найбільших ворогів большовизма. Взагалі стільки перетерпівши вже один раз від большовицького «урядовання», і не знайшовши допомоги від них з боку наших військ, які територію знову залишили большовиками, заможні селяни бажають прибуття денікінців, які, вони сподіваються, дадуть їм стільки бажаний спокій.
б) В Звягельському повіті адміністраційний апарат в південній частині повіту, себто волосні народні управи, волосні та сельські управи організовані. Штати повітового комісаріату повні. Населення Звягельського повіту, яке в особливо великої міри постраждало від большовиків і котрому загрожує панська неволя з боку поляків відноситься до українського республіканського уряду прихильно. Волості, які незаняті ні большовиками, ні поляками, ні нашими військами делегують до комісаріату представників з проханням подбати, аби наші війська зайняли їх (Баранівська волость).
в) В Заславському повіті адміністраційний апарат теж налагоджен. Праця самого комісаріату припинялась декілька разів евакуацією, як це мною вище згадано. В сучасний мент урядовання комісаріату йде нормально в м[істі] Антонінах. В Заславському повіті населення страшенно обурено проти поляків і до нашого уряду відношення його саме прихильне.
г) В Старокостянтинівськім повіті адміністраційний апарат волості та сільські комісари організовано всюди, крім Авратинської волості та сел Теофіпольської і Волочинської волостей, які зайняти поляками. Відношення населення до уряду в деяких волостях гарне, а в деяких, як наприклад Корчовецької і Базалійської, неприхильне через часті політичні зміни, а в Волочиської волості, навіть вороже через втручання польських військ.
2) Народна міліція
Штати міліції по всім повітам майже відновлені і поступово відновляються, помічається систематичне оставлення служби більш певним елементом з малої платні, та відсутністю одягу. Так Звягельський повітовий комісар доносить, що за один тиждень на службу з міліціонерів ніхто не був прийнятий, а сорок міліціонерів було звільнено з приводу малої платні. Кепсько стоїть справа і зі зброєю для міліціонерів; немає крісів і набоїв. Одяг міліціонерів різноманітний, що робить негарне вражіння, але за браком відповідних коштів, при сучасній дорожнечі, налагодить цюю справу в короткий час неможливо.
Організація сотень «Охорони республіканського ладу» ще не зовсім скінчена. Губерніяльна Житомирська сотня по «Охороні республіканського ладу» вже остаточно сформована. 26 цього жовтня по наказу моєму за №105 відбулася урочиста присяга першої сотні «О[хорони] р[еспубліканського] л[аду]» на Волині. Після присяги мною був зроблен перегляд сотні. Сотня одноманітно одягнена, має свою форму, добре вимуштрована на військовий лад, озброєна і взагалі робить враження дисциплінованої військової частини. З огляду на те що до м[іста] Старокостянтиніва прибув штаб Волинського полку «О[хорони] р[еспубліканського] л[аду]», до якого мають перейти всі охоронні сотні Волинської губернії, я видав наказ від 27 жовтня за № 107 згідно якому повинна була відбутись передача губерніяльної Житомирської і Звягельської охоронних сотень, як уже сформованих командиру Волинського полку сотнику Пархомюку. 30 цього жовтня передача Житомирської губерніяльної сотні вже відбулася. Разом командиру Волинського полку «О[хорони] р[еспубліканського] л[аду]» були передані і ті козаки, які знаходились при губерніяльній сотні і набиралися для формування сотні Старокостянтинівської. При передачі сотень утворюється разом ревізійні комісії для перегляду справоздань сотень на витрати за час їх формування. Передача Звягельської сотні відбудеться цими днями.
Що торкається персонального складу міліції, то штати їх далеко неповні. В Житомирському і Звягельському повіті справа цяя стоїть найгірше, позаяк населення почуваючи себе небезпечне в політичному відношенні з боку наступаючих большовиків і поляків боїться вступать в міліцію. В Старокостянтинівському повіті зараз мається міліціонерів кінних сорок дев’ять; піших дев’яносто сім; бракує рушниць тридцять одна; шабель сорок; форменого одягу немає. В Звягельському повіт мається сто піш[их]; двадцять кінних міліціонерів, крім охоронної сотні; бракує зброї і набоїв, форменого одягу немає.
3) Організація самоохорони по селам
Сільська самоохорона по селам вже організована, але в деяких місцевостях близьких до фронту вона носить характер випадковий. Так, наприклад, в Корчевецької волості Старокостянтинівського повіту селяне бояться поляків і тому відмовляються від постійної організації самоохороні. Загальне відношення як до самоохорони так і до міліції прихильне.
4) Стан загальний
«Буденні», звичайні випадки крадіж, вбивств, пожеж і інших злочинств по повітам з налагодженням справи міліції поступово зменшується. Населення прифронтової смуги Житомирського та Звягельського повітів тероризується вищезгаданими большовицькими бандами. В Звягельському повіті був один випадок коли озброєна банда напала на міліцію IV району, при чому поранила начальника міліції Онищука; крім того маються відомості, що в Звягельському повиті, а саме в Баранівській волості по лісам переховується і оперує банда Короленко кількістю приблизно до ста кінних людей добре озброєних, з якими повітова міліція боротись не в силах. 1 листопадня я відрядив для припинення діяльності тих банд і в допомогу повітової міліції по одної чоті сотні «О[хорони] р[еспубліканського] л[аду]» в розпорядження Житомирського і Заславського повітових комісарів.
Поскільки справа припинення злочинств силами міліції і при допомозі сільської охорони посовується вперед видко наприклад з того, що:
1) за два тижня по Старокостянтинівському повіту зарегістровано чотири випадки вбивства, п’ять випадків грабунків, п’ять випадків крадіж і один випадок підпалу, коли попередня кількість таких випадків за такій самий час був в кілько разів більш.
2) В Звягельському повіті, як доносить Звягельський повітовий комісар в тижневому звіті за час з 11 по 18 жовтня не було ні одного випадку грабунків або вбивств. Рішучі міри припинення приймаються. Провадиться персональний змін в карно-розшукному відділі, щодо заповнення вакансій свідомими опитними людьми.
5) Справа мобілізації
а) Справа мобілізації в Житомирському повіті стоїть кепсько. З приводу того що Житомирський повіт майже увесь знаходиться в прифронтовій полосі, мобілізація в ньому провадилась виключно військовими частинами ІІ Галицького корпусу, а тому відомостей скільки людей з’явилось по мобілізації немає. Великім злом Житомирського повіту являється сила дезертирів особливо з Троянівської, Чуднівської і П’ятаківської волостей. Вони були змобілізовані частинами ІІ Галицького корпусу і відправлені до Проскурова, а тепер тікають через села цілими бандами чоловік по десять – двадцять, розповсюджуя чуткі про голод, хвороби і відсутність одягу в української армії, чим, розуміється, підривають охоту іти по мобілізації. Для припинення цієї дезерції вживаються всі можливі заходи, але потрібні рішучі міри і військова сила.
б) В Звягельському повіті мобілізація була оголошена з 10 по 19 жовтня за весь цій час з’явилось по мобілізації п’ятсот шістдесят вісім козаків, із них прийнято двісті вісімдесят дев’ять, негодних дев’яносто чотири, відпущено в відпуск сорок чотири. З виходом з міста Полонного штабу групи Х дивізії С[ічових] С[трільців] справа переведення мобілізації з 21 цього жовтня прекоротилась майже зовсім, позаяк до того часу до мобілізації військовообов’язані притягались військовою силою, зазначеної дивізії, яка посилала для того по селам отряди. До виловлювання дезертирів вживаються заходи, але, на великий жаль, військові частині ще й досі не повідомили про дезертирів відповідними списами, що гальмує справу виловлювання втікачів.
в) В Заславському повіт справа мобілізації цілий час була поставлена в тяжкі умови, позаяк, рівночасно з заняттям нашої території, поляки припиняли зараз же всяку мобілізацію, але проте мобілізація була оголошена і переведена в тих частинах, які звільнялись нами. З огляду на необхідність виїхати з Шепетівки Заславськім повітовим комісарам наказом №3 в порозумінню з командою ІІ дивізії С[ічових] С[трільців] була оголошена мобілізація всіх ратників: запасних за роки з 1889 по 1898 року тих волостей і повіту, які після умови мали бути окуповані польськими військами. Мобілізація була переведена військовими частинами і дала досить гарні наслідки, які об цьому докладає мені повітовий комісар. Точних цифрових відомостей про кількість з’явившихся іще не маю.
г) В Старокостянтинівському повіті по мобілізації з’явилось дві тисячі вісімсот п’ятдесят вісім; з них прийнято тисяча шістсот шістдесят шість; визнано нездатними сімсот шістнадцять; одержали відстрочки по хворості триста сімдесят вісім; передано на іспит в шпиталь дев’яносто вісім. Справа виловлювання дезертирів поставлена добре. За три перших дня мобілізації притягнуто примусово, ухилившихся тисяча чотириста мобілізованих. Додаткові відомості своєчасно будуть надіслані.
6) Агітація
Таємна агітація проти уряду У[країнської] Н[ародної] Р[еспубліки] помічається найбільш в прифронтовій смузі. Провадиться вона з одного боку за большовизм, а з другого за Денікіна. Большовицька пропаганда взагалі має мало прихильників, позаяк населення покоштувавши вже один раз цього большовицького «раю на землі для всіх трудящихся» не вірить їм. На агітацію денікінську треба звертать більшу увагу, бо селянство провоцирується денікінськими агентами, які обіцяють йому землю, бажаний спокій, лад і «тверду владу»; в шуканню якої «твердої влади» селянство прислухується к цим провокаційним чуткам. Для припинення агітації приймаються рішучі заходи; арештовані передаються надзвичайному суду. Одним із найкращих шляхів боротьби з цім злом являється найширша діяльність інструкторсько-інформаторського відділу, котрий як з одного боку відкриває очі населення на денікінську «правду», а з другого боку інформує його про дійсну програму і бажання нашого уряду.
7) Відносини міжнаціональні
Міжнаціональні відносини нормальні майже скрізь, крім місцевостей, які знаходяться близько біля польського фронту, де вони приймають характер ворожий завдяки втручанню польських військ в життя селян.
8) Інформація населення
Тяжка доля Волині, яка починаючи з 1914 року цілий час знаходиться в смузі військових подій, населення якої перебачило і на собі відчуло гніт Гетьманщини, Німеччини, большовизму і польської неволі примушує селянство дуже обережно прислуховуватись і придивлятись до всього, що твориться навкруги його. Спровоцироване вже не раз воно відноситься недовірчиво до всього, дякуючи чому діяльність інструкторсько-інформаторського відділу вимагає особливого напруження сил, аби довести діло до бажаних наслідків і кинуть в голову селянина здорове насіння самосвідомості. Завдяки тому, що з центру надсилається дуже обмежена кількість запізненої літератури, наприклад п’ять – десять примірників газет і то лише тоді, коли за нею посилаються спеціяльні «кур’єри», справу інформації населення взагалі треба рахувати ненормальною.
Живий зв’язок з Кам’янцем було майже зовсім налагоджено, щоденною посилкою спеціальних кур’єрів, але в останні часи завдяки припиненню руху потягів, справа ця знову ускладнилась. Приходиться обмежуватися тільки розповсюдженням телеграм «У[країнського] Т[елеграфного] А[гентства]», які надсилаються тепер досить акуратно і деколи одержаною літературою з центра. Брак літератури і часописей в селах відчувається страшенний; населення бажає знати що твориться навкруги його; кожний газетний шматок переходить із хати в хату і із рук в руки. Це вимагання населення інструкторській відділ задовольняє по змозі тим, що улаштовує в місті та по селах концерти-мітинги, на яких інформує населення про загальний стан, події діяльність центрального уряду і т[аке] і[нше].
Інститут волосних інструкторів-інформаторів засновано в восьми волостях Старокостянтинівського повіту і в деяких волостях Житомирського, Звягельського і Заславського. Дальнійше розвит цей справи продовжується і можна сказать що інформаторське діло в волостях ставиться вже на твердий грунт. Друкування літератури місцевими силами провадиться в самий малий мірі, позаяк для цього необхідні кошти яких немає. Мені відкрити кредити на інструкторській відділ в кількості 50 000 карб[ованців], що є «кропля в морі» для того щоб налагодить хоч би відносно добре діло інформації. Тепер інструкторський відділ приступає до видання періодичної газети, яка має виходити тричі на тиждень, а для того щоб мати свіжі новини та відомості, умовляється з співробітниками кам’янецьких газет, які мають телеграфно надсилати йому повідомлення. Видання газет також потребує немалої кількості грошей.
9) Санітарне становище
Санітарне становище губернії марне, що з’ясовується тим що відчувається великий брак медичного персоналу і особливо медикаментів. Для боротьби з пошестями, з яких найбільш всього жертв уносить тифус, відповідні мірі можуть бути вжити тільки з центру, позаяк нема ні грошей, ні відповідного апарату за для переведення в широкій мірі допомозі населенню в цієї справи. Обмежуватись одними обов’язковими постановами про санітарний стан губернії рахую неможливим, а праця земських інституцій теж гальмується браком коштів і ліків. Деякі земські організації, як наприклад Звягельська повітова народна управа, в цьому напрямку стала на один можливий шлях і командирувала свого голову в Кам’янець в Міністерство народного здоровля та опікування за необхідними коштами і ліками.
10) Земельна справа
Діяльність земельних губерніяльної повітових та волосних управ, повсюди на Волині відновлена. Робота по переведенню земельної реформи провадиться нормальним шляхом. Перешкод до переведення земельної реформи взагалі немає, але в Звягельському та Заславському повіті в останній час справа цяя гальмується тим, що увесь технічний апарат земельної управи залишився в Звягелі та в Заславі. Цікаве розв’язання земельного питання уявляє собою польська політика в цьому напрямку, яку вони провадять всюди де приходять. Для відома при цьому долучаю копію «Распоряжение всем волостям». Щодо побажання селянства в земельної справи то з боку селянства відчувається тільки бажання щодо найскорішої нарізки землі. Великі потреби відчуваються в технічному апараті, які міг зараз приступить до роботи; бракує також свідомості селянства щодо ведення культурного господарства.
11) Постачання
Закупка хліба для армії не провадиться належним чином, позаяк повітовий продовольственний відділ не має на те належних інструкцій, ані належних кредитів. В повітах бракує продовольчих відділів. В волостях знаходяться тільки агенти повітового продовольчого відділу для прийому та видачі державного хліба по ордерам, а також доставки хліба на млини або склади. Запасів продуктів майже зовсім ніяких немає позаяк все що тільки є на місті зараз забирається військовими частинами. Великім злом являється в справі постачання те, що кожна військова частина провадить свою систему «самопостачання» забираючи у селян і навіть інституцій примусово збіжжя й худобу. Скарги на військові частини подаються мені щоденно. Об цьому неодночасно писалося вже мною і державному інспектору військ У[країнської] Н[ародної] Р[еспубліки] і Міністерству, але і досі припинити самовільні «постачання» військових частин не вдалося.
Як ілюстрацію до цієї справи доводжу до відома донесення Житомирського повітового комісара, якій сповідомляє що 13 жовтня у Краснопіллі був випадок коли чотири галицьких козака і один (по-московські розмовлявший) старшина української служби з крісами в руках примушували голову земельної управи Житомирського повіту Гедзя видати ним расову худобу, і не вважаючи на всі протести Гедзя худоба була забрана, через що, розуміється, окружне селянство тепер не має змоги поліпшить расу своєї худоби. Страшенні бешкети в цьому напрямку провадять також повстанські частини і найбільш частина отамана Залізняка в Звягельському повіті та окрема Волинська бригада імені Д. Соколовського під командуванням отамана Сірка-Біляги в Житомирському повіті, на що я уже неодночасно звертав увагу військової влади. Найбільша потреба відчувається в газі, сілі, шкірах та одягові.
12) Справа допомоги сім’ям призваних
Справа допомозі сім’ям призваних виявляється поки що тільки в допомозі шляхом постачання харчових продуктів через належні управління військових начальників, та і то не во всіх повітах. Грошима допомога ще не видавалась і не може видаватись зараз, позаяк для цього Міністерством відповідні кредити не відкриті.
13) Культурно-просвітні організації
Щодо культурно-просвітніх організацій, то найбільшу участь культурної праці несуть товариства «Просвіти». На превеликий жаль, в Житомирському і Заславському повітах їх дуже невелика кількість. В Звягельському повіті товариства «Просвіти» існували в м[істах] Полоннім, Любарі і Остропіллі, але до цього часу ні чим себе ще не виявили. В Старокостянтинівському повіті існує сімнадцять «Просвіт»; деякі з них як Теофіпольська, Коров’янська, Купельська, Новоставецька і Ожиговецька перекоротили свою діяльність майже зовсім позаяк ці місцевості зайняті поляками, які до товариства «Просвіти» відносяться дуже вороже. В останні часи помічається прокидання «Просвіт» після большовизму та починає проявлятись і деяка активна робота.
14) Умови роботи місцевих органів влади
В початку цього докладу були вже мною помічені ті умови які перешкоджають нормальної праці уряду. До цього мушу додати що одним з найбільших зол являється відсутність координірованих розпоряджень й дій різних інституцій. Кожна інституція працює само по собі, на свій страх і при цьому на маючи ніяких розпоряджень зверху від відповідного свого уряду. Така постанова діла страшенно гальмує справу урядування. Замість того щоб звернувшись до якої-небудь інституції отримати від неї відповідну допомогу, приходиться обирати тільки відповідь що інституція з приводу цього немає звище ніяких вказівок, а тому по цьому питанню не може дати навіть належної відповіді.
Відрізаність від центру, яка особливо відчувається тепер з припиненням залізничного руху потягів, ще більше збільшує цеє. В дальнійщом треба звернути увагу на зруйнованість земської та державної пошти, на невідповідальність судового апарату своєму призначенню за відсутністю належних штатів; на хронічну відсутність грошей в скарбницях і на незабезпеченість службовців всіх державних інституцій, які в сучасний мент отримають таке мізерне утримання, яке не може їх задовольнити не тільки в повної міри, але хоч би і на половину. Волосні земства на яких покладено адміністраційні функції не можуть як слід провадить свою працю за відсутністю коштів і не налагодження податкової системи. Військові події і близькість фронту, додали до цього, доволі з’ясовують ту атмосферу в якої приходиться провадить свою державну роботу.
Губерніяльний комісар Сумникевич
Оригінал Міністру внутрішніх справ, машинопис
ЦДАВО України Ф. 1092. – Оп. 2. – Спр. 70. – Арк. 14 – 21.