Справоздання губерніяльного комісара від 28 серпня 1919
місто Житомир
Докладна записка
За час панування большовиків на Волині, праця губерніяльних установ була цілком порушена. Для відновлення діяльності тих установ і організації нормальної праці необхідно, щоб губерніяльними установами керували люди енергійні, досвідчені і прихильні до української народної справи.
Справедливим будівниками сучасної української державності відомо також, часто густо навіть і тоді, коли вже був державний апарат налагоджений, майже більшістю державних установ в губерніях керували люди цілком ворожі до ідеї української самостійності. Позаяк же голова інституції завжди впливає не тільки на працю, а й на політичний напрямок думок своїх підлеглих, то і не дивно, що число ворогів української державності щоразу побільшувалось. Взагалі вороги українського народу ні в яким разі збудувати Українську Державу не можуть. Завдяки ж тому, що при сучасному бездоріжжі і знищенню большовиками пошти, телеграфу і телефону своєчасно майже неможливо мати зносини з вищою центральною українською владою, а згодом безпорадне становище на Волині далі не можна терпіти, я, тимчасово, себто до дальнішого розпорядження центральної влади, примушений був усунути від головування керуючих деякими установами і призначити на ці посади свідомих українців, або осіб, які, являючись гарними фахівцями, доручаємої їм справи, не зрадять українській державності. Нижче цього подається список тих осіб, які мною зараз усунені від головування в державних установах, з поясненням з якої причини теє зроблено:
1) Управитель акцизних податків Огородников на цій посаді з 1915 року. а) За час служби Директорії Українській Народній Республіці цілком був байдужим до своїх безпосередніх обов’язків, а замість того учителював по кількох житомирських школах і значна частина підлеглих йому акцизних урядовців і вся корчемна стража залишалась без жадної праці, а весь великий штат службовців при губерніяльному акцизному управлінню теж фактично нічого не робив. б) Запаси спирту, які мались в його розпорядженні ужиті нераціонально, від чого казна понесла великі втрати. в) По політичним переконанням російський «ко[нституційний]-де[мократ]» і за час виборів до Установчих зборів розсилав листи до своїх численних підлеглих, запрошуючи їх агітувати за ту ж партію «ко[нституційних]-де[мократів]». Хоч сам одверто проти українства не виступав, але вже одно те, що на такі посади, як губерніяльні ревізори провів за час Директорії через Міністерство фінансів двох одвертих ворогів українства, як от д[обродіїв] Познякова і Волощиніна.
2) Предсидатель Житомирського окружного суда граф Пащенко-Развадовський, призначений ще до революції. Яко голова установи, був завжди цілком байдужий до дорученої йому справи, що ж тичеться до того, що зветься демократизмом, то ця обмежена людина не здатна навіть збагнути, що то є демократизм, і через те підлягаюча йому інституція за весь час революції стояла на мертвій крапці і виявляла ворожість до української державності.
3) Управитель Волинської фінансової палати Берестовський завжди вороже ставився до української державності, про що навіть на початку революції було відомо Департаменту простих податків, а свої відносини до підлеглих йому урядовців він довів до того, що дальша праця його з ними неможлива.
4) Управитель Волинського відділу державного земельного банку Яценко, активний російський «ко[ституційний]-де[мократ]», а разом з тим і ворог української державності. Відношення до службовців дуже погане, від них навіть з’являлась до мене делегація, яка просила про його усунення.
При цьому подається список осіб як особисто мені відомих, а також рекомендованих місцевими українськими організаціями і які тимчасово призначені мною для виконання обов’язків замість осіб усунених.
1) На управителя акцизних податків – Кравченка Василя Григоровича. Сучасний помічник і заступник Волинського губерніяльного комісара. Гарний фаховець акцизної справи. Прослужив в акцизі 25 років, на протязі котрих 22 роки на Волині, де ввесь час старий уряд стежив за ним, яко за «українофілом», а нарешті усунений за це саме з посади і висланий за межі України аж до Володимирської Губерні, де й прослужив, але теж у акцизі, три роки. За час служби в акцизі був пограничним смотрителем корчемної стражи, молодим і старшим помічником окружного надзирателя, старшим участковим надзирателем, а також безліч разів роками виконував обов’язки окружного акцизного надзирателя, самостійно будував монопольний горілчаний склеп і сам провадив в життя всі галузи акцизної служби, як найменші, так і найбільші. Опруч того український письменник і етнограф.
2) На управителя волинської фінансової палати – Зайцева Валентина Павловича, сучасний помічник управителя тієї ж інституції, хоч і не українець, але гарний фахівець тієї справи, якою керує, а до української державності завжди ставився і ставиться прихильно.
3) На предсидателя (голову) Житомирського окружного суду – Багриновського Амвросія Семеновича, зараз присяжний адвокат, а до того часу був судовим слідчим, членом Уманського і Житомирського окружних судів. Суд залишив і до адвокатури вступив з власної ініціативи в 1912 році. Гарний фахівець справ юридичних, людина енергійна, свідомий українець і громадський діяч.
4) На управителя Волинського відділу державного земельного банку – Доценко Павла Івановича, сучасний член тієї ж інституції. Гарний фаховець земельної справи, енергійний громадський діяч і свідомий українець.
Доводячи про вищезазначене до Вашого відома, пане Голово Ради народних міністрів Української Народної Республіки, мушу зазначити, що видаючи цього наказу, може і не опираючогося на законах, я примушений силою сучасних обставин теє зробити тільки для добробуту нашої молодої Української Держави.
Слушно чекаю Вашого Високого розпорядження.
Губерніяльний комісар Сумникевич
Копія Міністру внутрішніх справ, машинопис
ЦДАВО України Ф. 1092. – Оп. 2. – Спр. 71. – Арк. 9-10.
Оригінал Міністру внутрішніх справ, машинопис
ЦДАВО України Ф. 1092. – Оп. 2. – Спр. 63. – Арк. 68-69.