Макрозообентос

Олена Зикова

Угруповання зообентосу являють довгострокові процеси формування сапробіологічної ситуації на водних об’єктах, порівняльні дані за різні роки спостережень наведені в наступній таблиці 6:5.

Цікаво було простежити відмінності в складі донного населення в право- та лівобережних допливах Дністра. Для фауни рівнинних допливів Волино-Подільської височини характерний розвиток молюсків, малощетинкових червів, п’явок. Багаточисельні рівноногі ракоподібні, личинки водних комах (Ephydridae, Simuliidae, Rhagionidae, інші двокрилі). Ці річки – з повільною течією, донні відклади тут – мул, дуже рідко галька або пісок. Літореофільні організми зообентосу зустрічаються локально, видове багатство поденок та ручайників в порівнянні з правобережними допливами значно нижче (таблиця 6:1).

Формування кількісного та якісного складу ценозів в самому Дністрі після аварії на Стебниківському хімкомбінаті здійснювалось в значній мірі під впливом річкового стоку великих карпатських допливів – Стрия, Свічі, Лімниці, Бистриці. В порівнянні зі спостереженнями 1988 р. в 1992-93 рр. відбувалось якісна перебудова донних ценозів, їх спрощення. Щезли личинки веснянок, бабок (річки Стрий, Свіча, Луг, Лімниця, Стрипа). Скоротилась видова представленість Ephemeropterа та Trichoptera (Свіча, Лімниця, Золота, Дністер вище м.Заліщики). Серед п’явок та личинок ручайників в більшості випадків розвивались βα-мезосапробні форми, спостерігався масовий розвиток малощетинкових червів (з родин Tubificidae, Lumbricidae), личинок Chironomide.

Таблиця 6:1. Видова представленість деяких груп макрозообентосу в допливах Дністра

Сукцесії в донних ценозах від ефемеро-трихоптерного до тих, де домінують олігохети та ракоподібні відмічались і раніше [7]. Розподіл донної фауни набуває локального характеру. Найбільш вразливі групи – поденки, веснянки та ручайники. При забрудненні водного об’єкту саме всередині цих груп відбувається найбільш суттєва перебудова. Йде збіднення видової структури або розвиток цих тварин повністю пригнічений. Але навіть у відносно сприятливі періоди, при збереженні багатьох видів Ephemeroptera та Trichoptera, в ценозах щезають личинки веснянок – найбільш чутливої групи. Одночасно на деяких ділянках (Дністер нижче м.Заліщики, нижче впадіння р.Серет, рр.Серет та Збруч) поступово формувались повноцінні бентосні ценози з багатим видовим складом.

В 1994 р. на протязі всієї досліджуваної ділянки Дністра та на більшості його допливів сталися зміни на краще. Спостерігається відновлення та збагачення видової структури донних угруповань. В першу чергу це стосується личинок поденок та ручайників, знов розвиваються личинки бабок та нижчі комахи – Collembola.

На нашу думку через зменшення обсягів промислового виробництва, зниження рівня хімізації сільського господарства на більшості водних об’єктів басейну Дністра відбувається уповільнення процесів спрощення донних біоценозів, а в деяких випадках відновлення до фонового рівня. Зараз забруднення верхнього Дністра – мозаїчне, має локальний характер.

Таблиця 6:2. Розташування станцій відбору гідробіологічних проб на Дністрі

Таблиця 6:3. Розташування станцій відбору гідробіологічних проб на Дністровському водосховищі

Примітка : проби відбирались в 1995 р.

Таблиця 6:4. Стан водних об’єктів за показниками розвитку зоопланктону

N – чисельність організмів, тис.екз/м3

s – кількість груп організмів

S – число видів

Клас – клас якості води

Таблиця 6:5 Стан водних об’єктів за показниками розвитку зообентоса

S – кількість індикаторних “груп” для біотичного індексу

G – “групи” : E(phemeroptera), T(richoptera), P(lecoptera); цифри – число видів

Клас – клас якості води

Література

1. Брагинский Л.П., Величко И.М., Щербань Э.П. Пресноводный планктон в токсической среде. – К. : Наукова думка, 1987 г. – 180 с.

2. Гримальский В.Л. Планктон реки Днестра. – Труды Кишиневского сельскохозяйственного института им.Фрунзе, 1957 г., т. 12, с. 3 – 86.

3. Макрушин А.В. Биологический анализ качества вод. – Лг. : Гидрометеоиздат, 1974 г. – 62 с.

4. Восстановление пресноводных экосистем после сильного солевого загрязнения / Никаноров А.М., Брызгало В.А., Косменко Л.С. и др. – Лг. : Гидрометеоиздат, 1988 г. – 96 с.

5. Парчук Г.В. Оценка сапробности воды советского участка Дуная по индикаторным видам зоопланктона. – Гидробиологический журнал, 1990 г., т. 26, № 2, с. 30 – 33.

6. Руководство по методам гидробиологического анализа поверхностных вод и донных отложений / Под ред.В.А.Абакумова. – Лг. : Гидрометеоиздат, 1983. – 239 с.

7. Телюк П.М., Ізмайлова Л.М., Шнаревич І.Д. Зміни донних ценозів верхньої і середньої течії Дністра. – “Проблеми малих річок України”, К., Наукова думка, 1974 р., с. 147 – 149.

8. Шнаревич И.Д., Измайлова Л.М., Старик З.С. Гидрохимический и гидробиологический режим среднего Днестра в зоне затопления Подольского водохранилища. – “Самоочищение, биопродуктивность и охрана водоемов и водотоков Украины”, К., Наукова думка, 1975 г., с. 147 – 148.

9. Сукцессии гидрофауны верхнего и среднего Днестра и их значение для формирования экосистемы Днестровского водохранилища / Шнаревич И.Д., Измайлова Л.М., Иванчик Г.С. и др. – “IV съезд Всесоюзного гидробиологического общества : Тезисы докладов”, К., 1981 г., ч. 4, с. 175–176.

10. Ярошенко М.Ф. Гидрофауна Днестра – М. : Изд-во АН СССР, 1957 г. – 168 с.

11. Hawkes H.A. Biological classification of rivers : Conceptual basis and ecological validity. – E.I.F.A.C. Symposium. – Helsinki, 1976. – P. 55 – 67.