Зоопланктон

Олена Зикова

Дністер (верхня та середня течія), його допливи

За нашими даними зоопланктон досліджуваної ділянки досить різноманітний, тут знайдено 88 таксонів безхребетних, серед знайдених відмічено 64 види-індикатори сапробності. Визначені показники від оліго- до полісапробної зони включно. Переважали олігосапроби (22 види, 34.3 %) та (-мезосапроби (18 видів, 28.1 %), домінували Cephalodella gibba (Ehr.), Trichocerca pusilla (Laut.), Ascomorpha ecaudis Perty, Brachionus quadridentatus Herm., B.leydigii Cohn, Chydorus sphaericus (Mull.). Частка високосапробних видів була незначною, але на окремих ділянках вони складали основу чисельності зоопланктону.

Зоопланктон відображає короткочасні зміни якості води, пелагічні ценози більш лабільні, ніж донні. Рік у рік спостереження велись приблизно в однакові терміни, але під впливом різних гідрометеорологічних факторів, фізичних властивостей річкової води чисельність організмів, видове багатство та різноманітність можуть змінюватись в значній мірі (таблиця 6:4).

Малюнок 6:3. Зона сапробності р.Дніcтер

Зміни чисельності (в % від загальної кількості організмів) індикаторних видів в р.Дністер та його допливах за зонами сапробності :

O – об’єднує олігосапробну та Oβ-мезосапробну зони

β – Oβ-мезосапробна та β-мезосапробна зони

α – Oβ-, α-мезосапробні та полісапробна зони

- – несапробні організми

Малюнок 6:4. Зона сапробності р.Стрий

Малюнок 6:5. Зона сапробності р.Свіча

Малюнок 6:6. Зона сапробності р.Лімниця

Малюнок 6:7. Зона сапробності р.Бистриця

В планктоценозах йде поступове витиснення олігосапробних форм. Найбільш різко збільшується чисельність та кількість видів (-мезосапробних організмів. Видове багатство та частка в угрупованні високосапробних таксонів коливалась незначно, в той час як ці показники для неіндикаторних форм в 1994 році зменшуються (малюнок 6:3).

Як виняток, на р.Бистриця за останні роки різко зросла частка олігосапробів. Для деяких карпатських допливів ми наводимо сапробіологічні спектри. На діаграмах 6:3 – 6:7 подається спрощений розподіл по зонах сапробності.

Деякі низькосапробні види (наприклад, з роду Notholcа), які масово розвивались у 1988, 1992 рр., тепер практично не зустрічаються. Частково це можна пояснити підвищеною мутністю води Дністра та його допливів. З часу досліджень М.Ф.Ярошенка та В.Л.Гримальського з числа домінуючих видів випали B.rubens Ehrb., K.cochlearis tecta (Gosse), Polyarthra vulgaris Carl., B.bennini Leiss.; Anureopsis fissa Gosse та T.rattus (Mull.) взагалі не були знайдені. Більш однорідним став зоопланктон за течією річки, циклопід ми відмічали практично на всіх станціях. Частка ракоподібних в цілому для зоопланктону значно зросла.

На досліджуваній ділянці р.Дністер серед знайдених таксонів безхребетних 16 раніше відмічались тільки на нижньому Дністрі та в лиманах, а 8 видів взагалі вперше визначені для цієї річки та її допливів. Кількісні показники розвитку зоопланктону значно вищі, ніж наведені в попередніх працях. Разом з цим, відмічаємо спад видової різноманітності угруповання як в допливах, так і в головній річці. В комплексі домінуючих видів відбулися зміни, але переважаюча роль коловерток зберігається.

На діаграмах 6:8, 6:9 представлені розраховані значення індексу сапробності для деяких ділянок Дністра та його допливів. Дані згладжені, за межі ІІІ класу якості вод не виходять. Значення ІС, отримані для річок зі швидкою течією з гірським водозбором, в умовах значної мутності води не подають реальну сапробіологічну оцінку стану водного об’єкту. Аналогічна ситуація простежується для Дунаю [5].

Малюнок 6:9. Значення індексу сапробності для допливів Дністра

Малюнок 6:10. Значення індексу різноманітності для Дністра

Малюнок 6:11. Значення індексу різноманітності для допливів Дністра

Найбільші значення індексу різноманітності Шенона відмічені нами для правобережних, карпатських допливів Дністра (малюнок 6:11). Літні паводки на річках (1992, 1993 рр.) не зменшують видової різноманітності. В самому Дністрі (малюнок 6:10) внесок допливів практично не позначається, значення навіть трохи зростають на ділянці, де головна річка не приймає допливів. Відмітимо також тісну кореляцію між індексом різноманітності та видовим багатством угруповання.

Дністровське водосховище

Розвиток зоопланктону Дністровського водосховища набуває імпульсного переривчастого характеру. Вплив річкової ділянки та антропогенне втручання проявляється особливо в його верхів’ї. Так, неочищені побутові стічні води м.Хотин (1992 р.), досягаючи лівого берега, створили сприятливі умови для розвитку (-мезосапроба Moina rectirostris (Leyd.), який йшов практично в монокультурі (значення індексу Шенона дорівнювало 0.055).

В 1995 році основу зоопланктонного угруповання складали ювенільні стадії циклопід та статевозрілі Acanthocyclops americanus (Marsh). Значення індексу сапробності по водосховищу змінювались від 1.56 (досить чиста вода) до 2.71 (помірно забруднена вода). Це визначалось, головним чином, розвитком коловерток та гіллястовусих ракоподібних. Домінантами в ценозі були несапробні форми, та вони не відображували дійсну санітарно-біологічну ситуацію. З іншого боку, тільки у верхній частині водойми значення індексу Шенона показували збалансований розвиток угруповання (малюнок 6:12). Як відомо [11], поєднання ІС та індексу різноманітності дозволяє прослідити реакцію угруповання як на органічне, так і на токсичне забруднення. Угруповання було представлене майже виключно Cyclopoida, які здатні витримувати значні навантаження токсикантів [1], ймовірність забруднення вод водосховища токсичними речовинами досить висока.

Малюнок 6:12. Значення індексів сапробності та різноманітності (Дністровське водосховище, 1995 р.)

За деякими ознаками : низькі значення індексу Шенона, масовий розвиток циклопід на фоні пригніченого існування Rotatoria та Cladocera, домінування хижаків в трофічній структурі угруповання; стан пелагічних ценозів нестабільний.