Комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Замкова гора»
Парнікоза І.Ю.
Замкова гора, або Киселівка – ізольована з усіх боків височина складова правобережного Київського лесового плато, що більш ніж на 70 м здіймається над Подолом між Андріївським узвозом, та урочищем Гончарі-Кожум'яки, Житнім ринком і Фролівським монастирем. Урочище являє собою лесово-суглинистий останець з відносно плоскою верхівкою у вигляді плато, що висувається в бік заплави р. Дніпро. Від Старокиївської гори в історичному минулому Замкова гора відокремлювалася притокою невеличкого струмка Киянки, який в свою чергу впадав до річки Глибочиця. Виникнення останця пояснюється ерозійною дією водних потоків, можливо, в часи танення льодовика. Замкова гора є одним з ключових пунктів на мапі ранньослов'янського Києва. Адже тільки тут знайдено культурний шар ранніх слов’ян VI-VIII ст. Наступним етапом розвитку поселення став переніс його частини на Старокиївську гору. Багаті культурні шари ІХ-Х ст. свідчать про розвинене поселення з укріпленнями на Замковій горі. В часи Київської Русі вона мала іншу, наразі забуту назву. Можливо це й є літописна Хоревиця. Сучасна ж назва походить від замку-резеденції литовського воєводи збудованого тут у XV ст. Друга назва пов’язана з прізвищем Київського воєводи Адама Киселя. Під час українсько-польської війни 1648-1654 рр. замок взяли приступом і вщент зруйнували козаки Хмельницького. З тих часів урочище зберігається не забудованим. До сер. ХХ ст. Киселівка використовувалась, як кладовище Фролівського монастиря. Залишки поховань та руїни склепів можна побачити на горі і по сьогодні. Останні поховання на горі датуються 1950 рр.
В теперішній час більше половини Замкової гори вкрито напівлісовими багатоярусними насадженнями, що робить їх потужним осередком існування міської флори та фауни. В деревостанах першого ярусу переважають клен гостролистий та ясенелистий, рідше зустрічається дуб черещатий та ясен, в другому ярусі зростають в’язи гладенький та гірський, здичавілі плодові дерева сливи. Чагарниковий ярус формують бузина чорна, дерен східний, аморфа кущова, шипшина собача. Місцями вони утворюють густі зарості. Подекуди зустрічаються зарості дівочого винограду п’ятилисточкового, криваво-червоні листки якого надають восени горі мальовничого рожевого кольору. Решта території гори вкрита вторинною степовою рослинністю, задернована типчаком, пирієм, зустрічаються полин гіркий, цикорій тощо. Урочище перспективне для реінтродукції рідкісної, занесеної до Червоної книги України рослини – ковили волосистої.
Багатоярусна рослинність гори, наявність кількох типів біотопів та відсутність стаціонарних поселень визначає наявність на Замковій горі своєрідної фауни. Цілий ряд старих дерев надають схованки рідкісним видам кажанів. так тут зустрічаються вечірниця дозірна, кажан пізній та нетопир малий, що охороняються на території України згідно Додатку ІІ до Бернської конвенції. Розвинуті деревостани приваблюють в урочище велику кількість птахів, зокрема сову сіру та рідше сову вухату. Остання може гніздувати у кинутих сорочих чи воронячих гніздах. Обидва птахи стали на території міста рідкісними у зв’язку з вирубуванням старих дерев в ході розчистки міських парків. Наявність плодових дерев приваблює на Замкову гору сірійського дятла, тут трапляється також не чисельний сивий дятел. Усі вказані птахи охороняються згідно Додатку ІІ до Бернської конвенції. На теренах гори все ще трапляються найменші у світі ссавці – мідиці. Тут зокрема поширені мідиця звичайна та білозубка звичайна. Наявні і їжаки. З ссавців на території пам’ятки природи виявлено вівірку звичайну (Sciurus vulgaris), (https://www.inaturalist.org/). Степові ценози урочища надають прихисток посеред міста таким тваринам як нічна птаха – дрімлюга чи прудка ящірка. Різноманітний і неозорий світ комах урочища. В
В наш час Замкова гора це не тільки найдавніше поселення, що власне й започаткувало Київ, а й дивовижний прихисток для багатьох живих істот посеред багатолюдного міста. Нагадаємо, що таким напівприродним урочищем в центрі міста можуть похвалитися зовсім небагато столиць Європи. Не викликає сумнівів і велика естетична та рекреаційна цінність Замкової гори – її зелені схили проглядаються з будь-якої точки розташованої неподалік Пейзажної алеї, що утворює один з найбільш мальовничих природних краєвидів Києва. До того ж на самої горі розташовано декілька оглядових майданчиків, гора є популярним місцем відпочинку киян. Проте великі рекреаційні навантаження призвели до засмічення території Замкової гори, тому необхідним є проведення заходів по збиранню сміття та встановлення на горі сміттєзбірників.
Охоронний статус урочища, як складової історико-культурного заповідника «Старий Київ» не забезпечує належної охорони цьому мальовничому, але вразливому куточку в центрі міста. Тому пропонуємо оголосити територію урочища «Замкова гора» комплексною пам’яткою природи місцевого значення. Це дозволить зберегти історично, екологічно й естетично важливі місця від можливої забудови або інших агресивних форм господарської діяльності. Надання урочищу Замкова гора статусу об’єкту Природно-заповідного фонду України заплановано також згідно Генерального плану розвитку м. Києва на період до 2020 р.
Джерела: