Комплексна пам'ятка природи місцевого значення «Реп'яхів яр»

Парнікоза Іван, Атамась Наталія, Колінько Володимир, Борейко Володимир

Комплексна пам'ятка природи місцевого значення «Реп'яхів яр» створена рішенням Київради N 237/7810 від 14 листопада 2019 року на площі 11,6 га. Включає ділянку схилів Київського плато між Смородинським узвозом, вулицею Кирилівською та Богуславським узвозом (урочище Богуславщина).

Пам’ятка природи включає схили, які входять до території формування стародавнього Києва і зберегли до нашого часу свої первинні абриси. В наш час, коли у Європі поширюється ідея створення комплексних охоронних територій, які поєднують збереження історичних об’єктів з вихідними ландшафтами, різноманітним рослинним та тваринним світом, цінність території проектованої пам’ятки природи важко перецінити. На схилах Смородинського узвозу зберігаються лесові печери, у яких, згідно билинному епосу, жив Змій-Горинич.

Наразі актуальним може бути створення так званих археодромів, що поєднуватимуть збереження та реставрацію археологічних пам’яток із цілеспрямованим відтворенням рослинності та тваринного світу вказаної історичної епохи. Унікальна можливість такого підходу збереглася на території стародавніх Київських гір. Адже маючи стрімкі схили, розсічені долинами струмків, вони дійшли до наших часів у незабудованому стані.

На схилах Богуславського узвозу наявні зарості робінії звичайної (Robinia pseudoacacia) та старі дерева осики (Populus tremula). В тінистому пологу зростають куртинки тонконогу дібровного (Poa nemoralis) а також мохоподібні.

На схилах Реп’яхового яру збереглися старі особини осики і клена гостролистого. У їх травостої зростає щитник шартрський (Dryopteris carthusiana). Тутешні деревостани відграють важливу протиерозійну функцію. В районі Смородинського узвозу збереглися старі дерева — велике дерево клена гостролистого та чотири вікових дерева дуба черещатого (Quercus robur). На схилах зростають робінія звичайна, клен американський (Acer negundo), ясен звичайний (Fraxinus excelsior), береза повисла (Betula pendula), бузина чорна (Sambucus nigra) та жостір проносний (Rhamnus catharctica). Певну участь у формуванні деревостанів приймають здичавілі культурні дерева: слива (Prunus domestica), волоський горіх (Juglans regia) та яблуня (Malus domestica). В трав’яному покриві активно поновлюється цінна деревна порода — ясен звичайний. Цей вид внаслідок вирубування дуба на фортифікаційні та будівельні потреби часто ставав на схилах київських пагорбів головним. В складі травостою зростають щавель туполистий (Rumex obtusifolius), розхідник плющевидний (Glechoma hederacea) та ранник вузлуватий (Scrophularia nodosa). Навесні квітують пшінка весняна (Ficaria verna), зірочки малі (Gagea minima) та маленькі (G. pusilla).

На території Реп’яхового яру збереглися рештки грабової діброви, місцями з багатим неморальним флористичним комплексом. Деревостани тут формують граб (Carpinus betulus), дуб черещатий, тополя чорна (Populus nigra), тополя біла (Populus alba), осика, липа серцелиста (Tilia cordata), черешня (Cerassus avium), клен гостролистий (Acer platanoides), американський та сріблястий (A. sacharinum), в’яз шорсткий (Ulmus glabra), свидина криваво-червона (Swida sanguinea), ліщина (Corylus avellana) та глід кривочашечковий (Crataegus rhipidophylla). Тут також поширені ліани, зокрема, хміль (Humulus lupulus).

В травостої виявлені такі види як хвощ зимуючий (Equisetum hyemale), пухирник ламкий (Cystopteris fragilis), копитень (Asarum europeum), зірочник лісовий (Stellaria holostea), переліска багаторічна (Mercurialis perennis), глуха кропива плямиста (Lamium maculatum), молочай кипарисовидний (Euphorbia cyparissias), медунка темна (Pulmonaria obscura), гірчак почечуйний (Polygonum persicaria), яглиця звичайна (Aegopodium podagraria), маренка запашна (Asperula odorata), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum), щавель туполистий (Rumex obtusifolius), чистотіл звичайний (Chelidonium majus) та кропива дводомна (Urtica dioica).

Територія проектованої пам’ятки природи також цінна з точки зору збереження тваринного світу міста. Омела (Viscum album) на деревах, а також сухі плоди клена та ясена взимку приваблюють омелюхів (Bombycilla garrulus) та снігурів (Pyrrhula pyrrhula). Тут також мешкають білки (Sciurus vulgaris) та мишоподібні гризуни. У 2017 р. в урочищі Реп’яхів яр виявлено нору борсука (Meles meles).

Територія об’єкту має також важливе рекреаційне значення, адже це єдине з небагатьох місць відпочинку мешканців щільно забудованих прилеглих районів.

Вказані урочища виділені в природне ядро екомережі Шевченківського району (Розробка регіональної схеми формування екологічної мережі у м. Києві, 2005).

Добре збережені, насичені видами флори та фауни екосистеми київських круч мають бути збережені як запорука існування нерозривно пов’язаних між собою історичного та природного середовищ колиски Русі — давнього Київа.