Ландшафтний заказник місцевого значення «Бабин яр»
Парнікоза Іван, Атамась Наталія, Колінько Володимир, Борейко Володимир
Ландшафтний заказник місцевого значення «Бабин яр» створено рішенням Київради від 14 листопада 2019 року N 236/7809. Оголошено заказником природну територію орієнтовною площею 41.55417 га у Шевченківському та Подільському районах міста Києва. До До заказника увійшли ділянка Кирилівського лісопарку зі схилами біля дамби, урочище Бабин Яр та парк по вул. Олени Теліги. Заказник створено з метою збереження ландшафтного та біологічного різноманіття унікальних природних комплексів.
До 1950-х Бабин Яр являв собою мережу кількох глибоких ярів на Пн.-Зх. міста (більшість урочища перебуває під сучасним меморіальним парком «Бабин Яр», незначна частина — під проїжджою частиною вул. Олени Теліги). Проте по бортам Бабиного Яру збереглися ділянки надзвичайно цінного неморального лісу, які фрагментами збереглися незважаючи на розростання міста в кінці ХІХ-поч. ХХ ст. Сам топонім "Бабин яр" відомий з 19 ст. Іншими фрагментами тутешніх неморальних лісів є також заповідані -Дубки та Сирецький гай. В районі Кирилівської церкви розташоване відоме ще з давньоруських літописів урочище Дорогожичі.
На території заказника збереглися рештки грабової діброви, місцями з багатим неморальним флористичним комплексом. Деревостани тут формують граб (Carpinus betulus), дуб черещатий (Quercus robur), тополя чорна (Populus nigra), тополя біла (Populus alba), осика, липа серцелиста (Tilia cordata), черешня (Cerassus avium), клен гостролистий (Acer platanoides), американський та сріблястий (A. sacharinum), в’яз шорсткий (Ulmus glabra), свидина криваво-червона (Swida sanguinea), ліщина (Corylus avellana) та глід кривочашечковий (Crataegus rhipidophylla). Тут також поширені ліани, зокрема, хміль (Humulus lupulus).
В травостої виявлені такі види як хвощ зимуючий (Equisetum hyemale), пухирник ламкий (Cystopteris fragilis), копитень (Asarum europeum), зірочник лісовий (Stellaria holostea), переліска багаторічна (Mercurialis perennis), глуха кропива плямиста (Lamium maculatum), молочай кипарисовидний (Euphorbia cyparissias), медунка темна (Pulmonaria obscura), гірчак почечуйний (Polygonum persicaria), яглиця звичайна (Aegopodium podagraria), маренка запашна (Asperula odorata), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum), щавель туполистий (Rumex obtusifolius), чистотіл звичайний (Chelidonium majus) та кропива дводомна (Urtica dioica).
Територія заказника також цінна з точки зору збереження тваринного світу міста. Омела (Viscum album) на деревах, а також сухі плоди клена та ясена взимку приваблюють омелюхів (Bombycilla garrulus) та снігурів (Pyrrhula pyrrhula).
З ссавців тут зустрічається вивірка звичайна (Sciurus vulgaris) (https://www.inaturalist.org/) та мишоподібні гризуни.
Територія об’єкту становить важливе меморіально-культурне значення. Це місце трагедії Бабиного яру 1941 р., розстрілу членів ОУНм, в тому числі Олени Теліги, Куренівської трагедії 1961 р. Поблизу на колишньому Кирилівському кладовищі вцілів . Також збереглися рештки єврейського кладовища. Створено лапідарій нагробків.
Територія об’єкту має також важливе рекреаційне значення, адже це єдине з небагатьох місць відпочинку мешканців щільно забудованих прилеглих районів.