Висновки до розділу 2

Салига П. Г.

Під час аналізу композиційно-графічного та змістового складників мережевих електронних журналів було з’ясовано, що за жанровою специфікою матеріалів МЕЖ наслідують друковані журнали. Але відсутність комерційної складової та нові методи комунікації впливають на розвиток мережевих видань. Інформаційні жанри в мережевих журналах майже відсутні, оскільки редакції не мають можливості утримувати власних репортерів. Крім цього, МЕЖ через залежність від періодичності не здатні конкурувати з оперативними виданнями на зразок сайтів чи блогів. Більшість матеріалів у мережевих виданнях належать до аналітичних жанрів. Редакція переосмислює події, інформацію з відкритих джерел, аналізує явища та твори, які стосуються тематики видання, та бере інтерв’ю у важливих для спільноти людей. Сьогодні вступні слова редакторів відіграють важливу роль для дослідників МЕЖ, оскільки містять інформацію про прагнення видавців чи події, що трапилися з виданням. Оскільки перші електронні журнали займають чітку контркультурну позицію, у тексти потрапляють елементи, яких немає у друкованих виданнях, – пейоративна лексика та сленг.

Визначено, що МЕЖ, як і друковані журнали, мають типові складові частини – обкладинка, вихідні дані, вступна стаття редактора, тексти публікацій, ілюстрації тощо. Якщо текстова частина перебуває у відносній стабільності щодо жанрової специфіки, то конструкція видань та дизайн розвиваються разом із технологіями. Під час аналізу перших електронних мережевих видань стає зрозуміло, що нові ЗМІ є логічним продовженням традиції книговидання та інших медіа. Жанрова структура і логічна конструкція електронних дайджестів і журналів були скопійовані з комерційних друкованих видань і самвидаву, тому їх можна розглядати в загальному контексті розвитку медіа.

Однак дизайн і матеріальна конструкція електронної преси відрізняються від тих, що були до появи комп’ютерів. Оформлення МЕЖ розвивалося окремо від графічного дизайну друкованих видань. Відсутність технічних можливостей макетування видань у поєднанні із високим загальним рівнем естетичного розвитку суспільства того часу породжували специфічні форми нових медіа. У ході дослідження зроблено висновок, що унікальність електронного формату не дозволяє використовувати в аналізі дизайну нових медіа старі методи і підходи. Оформлення мережевих журналів розвивалося окремо від графічного дизайну друкованих видань. Тому для дослідження художнього конструювання мережевих видань необхідно розробити нову методологію, яка б спиралася на загальну теорію графічного дизайну, але враховувала феномен існування електронних видань у період відсутності технічних можливостей для реалізації якісних видань.

Під час дослідження також було визначено та структуровано внутрішньовидову різноманітність МЕЖ. Типологічні особливості мережевих електронних журналів можна систематизувати за тематикою та форматом. Було досліджено характерні приклади МЕЖ, їхній розвиток під час трансформації мас-медіа, а також тематику видань. Ми з’ясували, що якщо раніше МЕЖ були чи не єдиним засобом масової комунікації, то поява нових технологій реалізації видання сприяла збільшенню кількості журналів та створенню конкурентних умов.

У результаті дослідження виявлено, що найпопулярнішими тематиками серед мережевих видань є комп’ютерна, політично-маргінальна, мистецька та вузькоспеціальна. Ці теми зустрічалися від початку існування МЕЖ, однак розвиток мистецьких МЕЖ, що потребував верстки зображень, гальмувався нерозвинутими комп’ютерними технологіями. Було з’ясовано, що для наукового товариства електронний формат журналу розширив можливості комунікації, оскільки наскрізний пошук слів у документах, доступ до видання з домашнього комп’ютера, можливість читати наукову періодику різних країн полегшували дослідницьку роботу.