3. «Новая радість світу ся з’явила...»

Юрій Федькович

Новая радість світу ся з’явила:

Пречиста Діва сина породила.

Звізда з востока волхвам возсіяє,

Рождество боже в мир благовіщає.

Вони ж за звіздою їдут у дорогу,

Би поклонитись цареви і Богу.

Над Вефлеємом звізда ясна стала,

Христа господу волхвам показала.

Они ж пред Христом падут на коліна,

І му даруют злато, миро, ліван.

Учув же тоє царь Ирод поганий,

Шле свое войско в вифлєємскі страни.

Велит стинати двалітні отроки,

Як проповіли блаженні пророки.

Заплаче Рахіль, нещасная мати,

По своїх дітех, своїх отрочатах!

Ми же ликуймо, ми же веселімся,

Рождеству твому, Христе, поклонімся!

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 643.