1. «Йордан воду розливає...»
Юрій Федькович
Варіанти тексту
|
||
Йордан воду розливає,
Всім посполу в сего столу.
Там по ріці, по Йордані
Ходя черці с корогвами.
Ходя, ходя Христа ждучи,
«Во Йордані» співаючи.
А Пречиста Христа взяла.
З ним на Йордан поспішала.
«О чирчики, богослови,
Схрестіт, схрестіт сина мого!»
Они ж єго не хрестили,
На престолі положили.
Та й стали ж вони бай думати,
Яке єму ім’я дати?
Яке дати, таке дати:
Хіба ж Петром ’го назвати?
А Пречиста не злюбила,
Від престола відступила.
Стали ж они знов гадати,
Стали ж они знов гадати,
Яке єму імя дати?
Хіба ж Христос го назвати?
Они ж Христа охрестили,
На ймя Ісус положили.
А Пречиста полюбила,
До престола приступила.
Примітки
Друк. «Рус. церк. и нар. кол. и щедр.» 1873, стор. 34 – 35.
Примітки
Перші два рядки стоять немов титул над текстом: властиво се рефрен.
Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 650 – 651.