«Поезії» (1867 – 1868 рр.)

Юрій Федькович

Примітки

Перший випуск тих поезій виданий був у восени 1867 р. коштом станіславівської ученицької громади (див. лист Остапа Терлецького до Федьковича з д. 3 жовтня 1867 р., виписки з нього – Житє і слово І. 117).

Якусь збірку поезій злагодив був Федькович ще в маю 1866 р. і послав до Відня, де мали їх друкувати тамошні русини (див. листи Федьковича до Партицького з д. 4/7 і 6/5(?) 1867 р.); із цього плану не вийшло нічого і Федькович був сим дуже ображений та велів ті поезії переслати Партицькому, який і надрукував дальші два томики своїм коштом.

Збірка, опублікована в Коломиї, була готова вже в початку 1867 року, але мала первісно трохи інший зміст. Коло Великодня 1867 р. писав Федькович до Партицького:

«Мій свояк Георг Ганіцкий, православний богослов у Чернівцях, збирає грошики поміж добрі люди і хоче дати печатати усі мої ще непечатані поезії: «Дезертир», «Мертвець», «Циганка», «Рожа», «Кріль Ероль», «Могила», «Неприкаянний», «Окрушки».

Із вийменуваних тут поезій війшли в коломийське видане чотири перші і мабуть шоста, коли вважати «Могилу» тотожною з «Тугою на могилі Михайла Дучака». «Кріль Ероль» і «Окрушки» були друковані пізніше в «Правді»; що таке «Неприкаяний» – ми не знаємо; вірші під таким титулом Федькович не опублікував. Чи не буде се поемка «Горденчук», поміщена в другім випуску коломийського впданя?

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 209 – 306.

Бібліографічний опис видання:

Поезії Юрія Городенчука Федьковича. Випуск перший. – Коломия: друкував Михайло Білоус, 1867. – 40 с. (Мертвець. Туга на могилі)

Поезії Юрія Городенчука Федьковича. Випуск другий. – Коломия: друкував Михайло Білоус, 1867. – с. 41 – 96. (Сині пюрця. Городенчук. Рожа. Циганка)

Поезії Юрія Городенчука Федьковича. Випуск третій. – Коломия: друкував Михайло Білоус, 1868. – с. 97 – 168. (Дезертир)

У 1867 – 1868 рр. у коломийській друкарні Михайла Білоуса вийшли три брошури під назвою «Поезії Юрія Городенчука-Федьковича». Видання здійснене заходом станіславських гімназистів на чолі з О. Терлецьким за допомогою О. Партицького, тодішнього тернопільського вчителя. О. Терлецький писав поетові:

«Ми, станіславці, друкуєм Ваші поезії у Коломиї… Друкується уже 1 випуск – содержить він поеми «Мертвець» і «Туга на могилі званого мого брата Михайла Дучака у Заставні»… Найдальше за 2 неділі скінчиться друкування першого випуску і начнеться друкувати «Дезертир». Ті поезії [«Дезертир». – М. Шалата] не дали ми друкувати яко осібні брошурки, тільки так, як Шевченкові поезії. Треба нам, отже, більше утворів Ваших, щоб принаймній один спорий том надрукувати. Упрошаю, отже, дуже, щоб Ви до нас, до Станіслава, прислали єще кілька утворів більших і менших… Не цурайтеся нас, бо всі ми Вас любим, бо всім нам Ви – другий Тарас» [Писання, т. 4, с 173 – 174].

Ю. Федькович, який глибоко переживав критику на свою адресу в газеті «Русь», тепер недовірливо ставився до всяких похвал, тим більше – до пропозицій. Довелося О. Партицькому (уже не Терлецькому) й поему «Дезертир» видавати брошурою.

У середині 1875 р., заперечуючи думку щодо недоцільності використання «українських форм» у галицько-буковивській поезії, І. Франко – тоді випускник Дрогобицької гімназії – :

«Мені здається, що форми граматичні, чи то українські, чи галицькі, – то спільне добро цілого руського народу, спільний скарб книжного язика… Що ся касає поезій Федьковича, котрі вийшли в Коломиї, – то тут річ на інну дорогу пішла. Не українські форми, але попросту дух і манера Шевченка, котру Федькович без внутренного чувства наслідував, то позбавило ті твори вартості» (Франко І. Твори. В 20-ти т. К., 1956, т. 20, с. 14).

Це зауваження звучить досить різко. З роками І. Франко змінив свій погляд на Федьковичеві коломийські збірки:

«…критика… не пробувала поза наслідуваними формальностями добачити в тім циклі деяких перлин Федьковичевої поезії, вповні оригінальних щодо замислу й виконання. До таких перлий треба зачислити поперед усього поемку «На могилі званого мого брата Михайла Дучака у Заставні», один із найкращих ліричних творів Федьковича… Другою перлиною сеї збірки і короною всієї поетичної творчості Федьковича, його найкращою поемою був «Дезертир» [Франко І. Зібр. творів. У 50-ти т. К., 1982, т. 33, с. 127 – 128].

Шалата М. Й. Примітки. – В кн.: Юрій Федькович Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. – К.: Наукова думка, 1985 р., с. 527 – 528.