Сподівання

Олександр Кониський

В душі пекли гарячі муки,

На серце скорби налягли…

І ми, до бога звівши руки,

Недолю та людей кляли.

Ми сподівались: сонце зійде,

День тьму розгонить навісну;

Настане світ, і правда прийде,

Всім приведе красу-весну…

Ми сподівались, ждали, ждали,

Ждемо й тепер… весни нема,

А перед нами і за нами

Холодна, темная зима!..

Примітки

Вперше надруковано в журн.: Зоря. – Львів, 1884. – № 13. – С. 103. Дата написання не зазначена. Підпис – Перебендя.

За текстом першодруку ввійшло до зб: Кониський О. Я. – С. 50. Подається за збіркою.

Подається за виданням: Кониський О. Оповідання. Повість. Поетичні твори. – К.: Наукова думка, 1990 р., с. 534 – 535.