Смерть ватажка перехожих

Переклад Олександра Кониського

(Пісні Фрейліграта)

Вогкість з жагликів аж капле,

Округи густий туман;

«Засвітить огонь на щоглі» –

Каже гучно копитан;

«На молитву всім ставати,

До каюти всі ідіть,

Шапки скиньте, помолітесь,

Там покійничок лежить». –

І пішли за копитаном

Перехожі по трапу…

Боже, боже! ватажок їх

Лежить мертвий на полу.

Всі вони плили по морю

Хліба, волі пошукать…

Довелося ватажкові

Серед моря помирать.

Він повів їх в путь далекий

В невідому чужину –

Хліба – волі добувати,

Пошукати талану,

Він казав їм: «Гей ходімо!

Знайдем долю в чужині, –

В власнім краю ми не маєм

Клаптя власної землі.

Попливем геть-геть на захід –

Наша зоря там блищить,

Долі-волі ясний промінь

Світлом радощів горить;

Там засіємо пустиню,

Хоч проллємо тяжкий піт,

З віковічної цілини

Ми добудем добрий плід.

Там гаї неісходимі

Без кінця степи, луги;

Заживем ми на просторі,

Мов біблейські пастухи.

Вічний світ в дорозі стане

Огняним стовпом для нас,

Проведе нас, шлях нам вкаже,

Гей! за мною в добрий час!

В силу світу, в силу праці

Щиро, твердо вірю я:

Де світ, праця і надія,

Безталанних там нема.

Прощавай, мій рідний краю!

Хоч в чужині я помру,

Але з добрим сподіванням

Торбу й палицю беру!»

І подібно він Мойсею [210],

Посеред чужих країв,

Свій бажаний іздалека

Ханаан [211] новий узрів,

Він спочив в далекім морі;

З ним спочили вічним сном

Сподівання і бажання

І потух святий огонь.

Тяжко, сумно перехожим

Ватажка прийшлось ховать;

Плачуть матері тихенько,

Діти злякані мовчать;

Батьки дивляться тривожно

На чужії береги,

Де вовіки не поставить

Проводатир їх ноги…

Вогкість з жагликів аж капле,

Обгорнув корабль туман;

«Труп небіжчика у воду

Киньте!» – каже копитан.

Розступилась вода в морі!

І безодня прийняла

Труп того, кому родина

Праці й хліба не дала…

Примітки

Вперше надруковано у вид: Альманах буковинський в пам’ять общества «Союз» в Чернівцях. – Чернівці, 1885. – С. 39. Дата написання не зазначена. Підпис – К. Я.

За текстом першодруку ввійшло до зб.: Кониський О. Я. Порвані струни. – С. 53 – 55.

Подається за збіркою.

Фрейліграт Фердінанд (1810 – 1876) – німецький письменник.

210. Мойсей – за біблійною легендою, пророк, який у давні часи очолив ізраїльські племена і вивів їх з так званого єгипетського полону. Здійснивши ряд чудес, після сорока років блукань по Сінайській пустині та інших випробувань привів єврейський народ до «землі обітованої» – Палестини.

211. Ханаан – стародавня назва Палестини і Фінікії, що її вживали головним чином у II тисячолітті до н. е. єгиптяни та деякі народи Передньої Азії.

Подається за виданням: Кониський О. Оповідання. Повість. Поетичні твори. – К.: Наукова думка, 1990 р., с. 537 – 539.