Козак та гулянка

Олександр Корсун

Ліс дуже старий, а по лісу тому

Молоденький козаченько скаче.

Ліс дуже старий; хоч старий – не густий

І козак крізь дубочки маяче.

І уздріла його, козаченька того,

Молоденька дівчина-коханка.

То не любка його, не коханка його –

Та дівчина – то з Польщі гулянка.

І уздріла вона козака-молодця –

І очі карі за їм полетіли,

І під серце того молоденького

Якась нудна туга підступила.

І від польки-гулянки козак зажуривсь,

І забув він тебе, Україно!

Все гулянки шука, все гулянки бажа,

А країна шука свого сина…

X. 1840

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Маяк», 1842, т. 5, кн. 10, с. 17, за підписом: «А. Корсун». У кінці зазначено дату написання: «X. 1840»

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 311.