Коріння

Софія Малильо

Не знаю, які ж то сили

Мене до життя воскресили,

Одне лиш достоту звісно:

У серці прокинулась пісня.

О ні, я знаю несхибно:

Ті сили – із надр глибинних.

То предківські гени нетлінні

Волають в моєму сумлінні,

Їх сни ожили в моїх генах,

І з ними я теж незнищенна.

25/І-1990.