Дзвони

Софія Малильо

Вернім ефіру дзвонів благовіст!

Хай над мурашниками сіл і міст,

над резерваціями Матері-Природи

до Бога лине він, до Вищих сил,

в ім’я живих, за мирний сон могил,

мов клич до каяття, молитви й згоди.

Підступні, невблаганні сили Зла

заповзялись понищити дотла

скарби віків, духовності собори.

Як дзвони падали із висоти,

коли услід валилися хрести,

то з ними падали Буття опори.

Кому даровано збагнути до кінця,

як з дзвонами повергнуто й серця

у темну ніч німотної скорботи?

Тож повернім одвічне право їм –

вість благодаті слати в кожен дім

і жар сердець нести в ясні висоти!

31/X-1991.