До виборів

Софія Малильо

У сусідів нині день святковий.

Дасть Господь – вони не согрішать:

без вогню гарматного й без крові

долю дня прийдешнього рішать.

Може, там, на невидимих чашах,

(сам Господь лиш відає їх вміст!)

вже рішається незримо доля й наша,

спокій наших сіл і наших міст.

Ми не недруги твої, Росіє,

у руці в нас – хліб, а не аркан.

Хай між нами вітер миру віє,

а не ворожнечі ураган.

Завше ти казала, що ми браття,

бо, мовляв, і мати в нас одна,

та задовго до твого зачаття

ми трудились на своїх ланах.

Народившись і набравши сили,

ти на первородство посягла.

Твої коні лан наш толочили, –

ми від тебе знали стільки зла!

Але ж ми – і справді християни,

а Господь любити повелів.

О Росіє! Хай між нами стануть

мир і дружба, а не злість і гнів!

12/XII-1993.