4
Переклад Степана Руданського
Варіанти тексту
|
||
А пішло ж ходюче слово
Старого Бояна
І на жінку-удовицю
Співака Когана [82],
Що жив колись у Олега
І у Святослава
І хвалив їм старе врем’я
Діда Ярослава [83]:
«Тяжко тобі, і голово,
Без плечей стояти,
Але гірко й тобі, тілу,
Голови не мати!»
І як, справді, тілу важко
Без голови бути,
То так важко й землі Руській
Без Ігоря бути.
Сонце світиться на небі,
Небо освітилось,
А князь Ігор в землі Руській,
І все звеселилось.
І дівчата на Дунаї
Співають і в’ються,
І голоси через море
До Києва ллються.
Ігор їде Боричевом [84]
У Київ на прощу
До святої матер-божі
В церкву Пирогощу [85].
Поклонився, помолився
І сів на посаді,
І городи всі веселі,
І сторони раді!
Примітки С. Руданського
82. Коган був такий же співак, як і Боян, і жив, як видно, Боянового ж часу.
83. Ярослав І, батько Святослава і дід Олега; про него-то і співав Коган його синові і внукові.
84. Боричевом називався колись їден із спусків до Дніпра, де була переправа. Тепер недалеко того спуску стоїть Михайлівський монастир.
85. Церква називалась Пирогощею, бо образ у ній так називався; а образ називався Пирогощею через то, що його вивіз із Царе-града купець Пирогоща. Тепер на тім місці стоїть церква Трьох святителів.
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 248.