Ахмет ІІІ і запорожці
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
В літо тисяча шістсоте,
В літо теє боже,
Прийшла грамота Ахмета
В наше Запорожжя:
«Я султан, син Магомета,
Внук бога їдного,
Брат місяця-перекроя
І сонця самого,
Лицар сильний і могучий,
Краль над королями,
Воєвода всього світу
І цар над царями.
Цар столиці Цареграду
І цар Македону,
Треків, сербів, молдаванів
І цар Вавілону.
Цар Подолі, і Галича,
І славного Криму,
Цар Єгипту, і Ораби,
І цар Русалиму.
Сторож гробу в Русалимі
І вашого бога…
Християн усіх на світі
Смуток і підмога –
Кажу вам: усім козакам
Мені передатись,
А як ні, – добра від мене
Вам не сподіватись!»
Того ж року запорожці
Грамоту читали
І до вражого Ахмета
От що написали:
«Ти, султане, чортів сину,
Люципера брате,
Внуку гаспида самого
І чорте рогатий!
Такий рицарю, що дідько
Тебе об…ає,
А все військо твоє тілько
Г…но пожирає;
Стравнику ти цареградський,
Пивнику макдонський,
Свине грецька, молдаванська
Ковалю вавлонський!
Кате сербів і Подолі,
Папуго ти кримська,
Єгипетський ти свинарю,
Сово русалимська!
Ти – погана свинячая
Морда, не підмога,
І дурень ти, а не сторож
У нашого бога.
Не годен ти нас, хрещених,
І десь цілувати,
А не то, щоб Запорожжя
Під собою мати!
Ми землею і водою
Будем воюватись,
І тебе нам, бісів сину,
Нічого боятись.
Так тобі ми відвічаєм,
А року не знаєм,
Бо ми ваших календарів
В Січі не тримаєм.
Місяць наш – тепер на небі,
День – той самий, що у вас.
За цим словом, вражі турки,
Поцілуйте в с… нас!»
29 нюня [1859].
Примітки
Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1892, ч. З, стор. 60. Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 183 – 183, звор.
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 301 – 303.