Козак і король
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Став багатий колись пан
Короля благати,
Щоб король йому зволив
Воєводство дати.
А король йому й сказав:
«Відгадай три штуки,
Відгадаєш – тоді на!
А як ні – на муки!
Перша штука: скільки зір
В небі серед літа?
Друга штука: покажи
Середину світа!
Третя штука: угадай,
Що думати буду?
І от тобі цілий рік
Для того розсуду!»
Відійшов багач назад
Та так йому нудно!
Не вгадати – так біда,
А вгадати – трудно!
Сидить, плаче, неборак.
Козак проїжджає…
«Чого плачете ви так?» –
Багача питає.
Той і каже, так і так!..
«Не журіться, діду!
Коли так, то я за вас
На відвіт поїду!»
І палицю в руки взяв,
В кожух одягнувся,
Чорні вуса підбілив,
В чоботи узувся.
І чимдуж до короля.
Король поглядає,
«А що, пане, скілько зір?» –
З міною питає.
А той поли ті підняв,
Чи як довелося:
– Стілько, – каже, – в небі зір
Скілько тут волосся.
Задумався сам король
Від сего відвіту.
«Ану, – каже, – покажи
Середину світу!»
А той палицю підняв,
Може, з піваршина,
Та в підлогу нею гуп:
– Отут середина!
Почухався наш король,
Ще раз поглядає.
«Що ж я думаю тепер?» –
Козака питає.
– Думаєте, що я пан!
«Або що за річ?»
– То ті річі, що не пан,
А козак із Січі!
Здивувався наш король,
Подарував тому,
А козака відіслав
В золоті додому!
23 июня [1859].
Примітки
Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1894, ч. 10, стор. 228. Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 164, звор. – 165, звор.
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 282 – 283.