«Дика рожа коло стежки…»

Сидір Воробкевич

Дика рожа коло стежки

Прехорошо цвіла,

Буря люта цвіт, листочки

В світ порозносила.

Остре терня лиш осталось,

Вся краса пропала,

Бідна рожа похилилась

І засумувала.

Не сумуй, сердечна роже,

Біль твій мому рідний,

Раз щаслив був я, сестричко,

А тепер я бідний;

З горя світу вже не бачу.

Нуджу білим світом, –

В серці терня лиш осталось,

Попрощався з світом.

Примітки

На ці слова С. Воробкевич склав і музику, створивши пісню.

Подається за виданням: Воробкевич С. Твори. – Ужгород: Карпати, 1986 р., с. 58 – 59.