«Літа, літа молодії…»

Сидір Воробкевич

Літа, літа молодії,

Де ви ся поділи?

З ластівками, журавлями

В ірій полетіли?

Чи утонули ви в морі,

Марно там пропали?

Чи вас бистрії соколи

В край далекий взяли?

Чи ви може синім Прутом

В море то поплили

І мене, як ту сирітку.

В світі сім лишили?

Літа, літа молодії,

Ах, верніться в гості!

Буду я вас визирати

На кедровім мості.

Вам сплету вінок з барвінку,

Дам вам їсти, пити…

Боже милий, як старому,

Тяжко в світі жити!

Раз серденько, мов орел той,

Аж до хмар злітало

І в будучих золотавих

Снах ся колисало.

Сни розплились, як на сонці

Та роса раненько,

Сідь покрила чорний волос,

Мліє, мре серденько.

Без часу надії квітка

Зв’яла і змарніла,

Туга, мов та галич чорна,

Душу вже присіла.

Літа, літа молодії,

Ах, верніться в гості!

Буду я вас визирати

На кедровім мості.

З злотой миски дам нам їсти,

З срібной чаші пити

Хоч тяженько жити в світі,

А все хочу жити.

Натрудився я доволі:

Мозолисті руки

Моїм свідком, що ніколи

Не страхавсь я муки.

Рідну ниву я скородив,

Засівав весною,

Бур’яни полов і засів

Поливав сльозою.

А тепер лиш хліб збирати –

І нема вже сили!

Боже милий, від колиски

Близько до могили!…

Літа, літа молодії,

Ах, верніться в гості!

Буду я вас визирати

На кедровім мості!

Милим, щирим, рідним словом

Я вас привітаю,

Серцю сни всі чародійні

Ще раз пригадаю.

Примітки

На ці слова С. Воробкевич склав і музику, створивши пісню.

Раніше, у 1876 р. С. Воробкевич написав на цю тему іншу поезію – «Молодосте, відрадосте…»

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 140 – 142.