Ранньотрипільські пам’ятки між селами Могильна та Жакчик на Кіровоградщині

Н.Б.Бурдо

Перші знахідки біля сіл Могильна та Жакчик Гайворонського району Кіровоградської області зроблено М.Гасюком у 1950 – 1951 роках [Гасюк М.С., 1954]. Він виявив залишки чотирьох ранньотрипільських поселень, розташованих на відстані близько 1 – 2 км одне від одного на берегах річки Могилянка – притоці Південного Бугу. Поселення отримали назву Могильна 1, 2, 3, 4. Знайдені М.Гасюком пам’ятки, включила при характеристиці бузьких поселень у свою добірку ранньорипільських пам’яток Т.Пассек [Пассек Т.С., 1961]. Пізніше вони були обстежені М.Відейко під час розвідок експедиції Інституту археології АН УРСР у 1987 р. [Видейко М.Ю, 1987а]; було уточнено місцезнаходження пам’яток, виявлено їх сучасний стан, зібрано невелику колекцію знахідок на площі поселень Могильна 2 і Могильна 3. Пам’ятки у селах Могильна та Жакчик включені до зводу ранньотрипільських поселень в монографії В. Збеновича [Збенович В.Г., 1989, с. 210].

Могильна 1 – поселення розташоване на південній околиці села, на схилі правого берега р. Могилянка, на відстані 30-40 м від річки. М.С.Гасюк простежив рештки чотирьох жител – по плямам обпаленої глини на ріллі, та залишки ям у березі. Зараз поселення повністю знищене посадкою лісу. Серед зібраного М.Гасюком підйомного матеріалу фрагменти столового посуду : два вінця горщиків, чотири стінки грушовидних посудин з орнаментом у вигляді стрічок з прокреслених ліній; кухонний посуд презентований уламками з защипним орнаментом. Знайдено також два фрагменти статуеток. Це нижні частини орнаментованих фігурок, які належать до типу “а” ранньотрипільської пластики за А.Погожевою [Погожева А.П., 1983]. Найбільш повні аналогії статуетки з Могильної 1 знаходять серед пластики Берново-Луки [Pogoseva A.P., 1985, p. 147, f. 133], Луки-Врублівецької [Бибиков С.Н., 1953, табл. 93, г; 103, а; 104, в-д], Нових Русешт [Pogoseva A.P , 1985, f. 370, 388], тобто в колекціях пластики найбільш пізніх з ранньотрипільських поселень на Дністрі. Невелика колекція кераміки та пластики з Могильної 1 дозволяє співставити її з поселеннями типу Олександрівки і віднести до Трипілля А III, 2.

Рис. 1а	Рис. 1б

Могильна 2 – поселення розташоване у 1.2 км на північ від околиці села на похилому правому березі р. Могилянка, навпроти впадіння в неї зліва струмка, понад ставком. На площі 2 га зібрано фрагменти посуду, крем’яні знаряддя, кістки тварин. В 1993 р. на поселенні було зроблено геомагнітну зйомку, простежено аномалії від наземних глинобитних жител. Площа Могильної 2 – біля 4 га.

В 1987 році на поселенні Могильна 2 зібрано підйомний матеріал, до якого входять 14 знарядь з кременю та відщепів, 45 фрагментів кераміки. Кремінь світло- та темносірого кольору, не відрізняється на вигляд від дністровської сировини. З нього виготовлено невеликі пластини, деякі з ретушшю, а також невеликі округлі та напівокруглі скребачки на відщепах (рис. 1, 1-4). Невелика колекція кремневих виробів з Могильної 2 знаходить повні аналогії серед крем’яних індустрій поселень олександрівської групи у межиріччі Дністра та Південного Буга [Патокова Э.Ф., Петренко В.Г., Бурдо Н.Б., Полищук Л.Ю., 1989, рис. 3], а також Побужжя [Макаревич М.Л., 1952, с. 89-95] і поселення Гребенюків Яр [Шмаглий Н.М., Видейко М.Ю., 1987, с. 87-99]. Серед кераміки переважають фрагменти столового посуду (39 одиниць). Його виготовлено з глини з домішкою дрібнотовченого шамоту, добре обпалено. Черепки сірого, чорного, жовтого, цегляного кольору, поверхня посудин ретельно загладжена, підлощена. Столовий посуд прикрашено прокреслиними лініями (рис. 2, 20,29), канелюрами (рис. 2, 24), відбитками квадратного штампу (рис. 2, 23,25); іноді різні прийоми орнаментації використовуються у сполученні.

Серед столового посуду – 4 фрагменти горщиків з прокресленим орнаментом і відбитками штампу (рис. 2, 20,21,23) та канелюрами (рис. 2, 24), а також два фрагменти черпаків, прикрашених канелюрами (рис. 2, 26). Від реберчастої посудини походить фрагмент, прикрашений архаічним візерунком – групи рисок почергово розташовані під та над ребром (рис. 2, 22). Кухонний посуд виготовлено із більш грубої маси з домішкою шамоту. Серед форм – горщики, фруктовниця (рис. 2, 27), фрагмент з рустовим орнаментом, вірогідно від глечика (рис. 2, 28). В цілому кераміка поселення Могильна 2 знаходить найбільш повні аналогії серед матеріалів олександрівської групи пам’яток [Патокова Э.Ф., Петренко В.Г., Бурдо Н.Б., Полищук Л.Ю., 1989, с. 13-21], поселень Сабатинівка 2 [Макаревич М.Л., 1952] та Гребенюків Яр [Шмаглий Н.М., Видейко М.Ю., 1987]. Такі, досить архаічні риси, як фрагменти кухонної фруктовниці та реберчастої посудини дозволяють віднести поселення Могильна 2 до Трипілля А III, 1.

Рис. 2	Рис. 3

Могильна 3 – поселення знаходиться у 1.5 км вгору по струмку, який впадає у р. Могилянку, зліва – навпроти поселення Могильна 2. Займає похилий схил балки на північній околиці хутора Йосипівка. За даними М.Гасюка, культурний шар залягає на глибині до 1 м, площа поселення понад 20 га. У 1993 р. на поселенні Могильна 3 було зроблено магнітну зйомку; в результаті виявлено аномалії від глинобитних жител на площі до 7 га, що не підтверджує припущеня про велику площу поселення, зроблене на основі підйомного матеріалу. Остаточний висновок можна зробити тільки після польових досліджень пам’ятки. Під час розвідки у 1987 р. на поселенні Могильна 3 зібрано фрагменти кераміки, знаряддя праці, фрагменти пластики, знайдено виходи обпаленої глини.

Кам’яні знаряддя презентовані уламком робочої частини тесла зі сланцю сірого кольору (рис. 2, 2) та розтирачем з граниту (рис. 2, 1). Крем’яні вироби (13 знарядь і 11 відщепів) зроблені з сірого та темносірого кременю, який не відрізняється на вигляд від дністровського. Серед знарядь – пластини, з ретушшю та без неї, невеликого розміру (рис. 1, 2-3). На відщепах виготовлено невеликі напівокруглі скребачки (рис. 1, 1,4,6,7), а також проколка (рис. 1, 5). Крем’яна індустрія Могильної 3 знаходить повні аналогії в пам’ятках олександрівської групи [Патокова Э.Ф., Петренко В.Г., Бурдо Н.Б., Полищук Л.Ю., 1989, с. 10-12], Сабатинівки 2 [Даниленко В.Н, Макаревич М.Л., 1956], Гребенюковому Ярі [Шмаглий Н.М., Видейко М.Ю., 1987, с. 89]. Серед підйомного матеріалу превалюють фрагменти столової кераміки. Вона виліплена з гарно вимішаної глини з домішкою дрібнотовченого шамоту, добре випалена, черепки сірого, чорного, жовтого, цегляного кольору. Столовий посуд прикрашено заглибленими лініями, канелюрами, відбитками штампу. Всі три прийоми орнаментації можуть зустрічатися у різних сполученнях. Серед фрагментів столового посуду переважають горщики (8) прикрашені заглибленим орнаментом (рис. 2, 4,11, 12), який частіше розташований на верхній частині посудини, але трапляється і на придонній (рис. 2, 9), а також горщики плавного “S”-видного профілю прикрашені канелюрами (рис. 2, 8). Два фрагменти належать кубкам з канельованим горлом (рис. 2, 5) і сосцевидними наліпами з отворами на тулові (рис. 2, 12), орнаментованому заглибленим орнаментом. Одним фрагментом презентована миска, прикрашена заглибленим орнаментом по всьому тулову, включи і дно (рис. 2, 10).

Крім того, знайдено фрагмент прикрашеної канелюрами миски, не типовий за формою для ранньотрипільської кераміки (рис. 2, 16). Черепок цієї посудини світложовтого кольору, більш щільний, ніж інша кераміка і без домішок шамоту, але з відбитками вигорілих органічних домішок. Фрагмент, можливо, пов’язаний з культурами Балкано-Дунайського регіону. Найближчі аналогії знаходить серед посуду Сабатинівки 2, де знайдено уламок подібної миски. Двома уламками ручок презентовані черпаки (рис. 2, 18,19), одна з них була прикрашена прокресленими лініями. Знайдено також фрагмент вінець великої миски “S”-видного профілю, орнаментованої заглибленим орнаментом з внутрішньої сторони по вінцям (рис. 2, 14). Такі посудини поширюються вже на етапі Трипілля В. Серед знахідок кухонного посуду – один фрагмент горщика з защипним орнаментом (рис. 2, 13) та фрагмент ручки, вірогідно від багаторучної посудини чи глека (рис. 2, 6). До кухонного посуду, можливо, має відношення фрагмент підпрямокутної ручки без орнаменту (рис. 2, 15). Найбільш повні аналогії керамічний комплекс поселення Могильна 3 знаходить на поселеннях Олександрівка [Патокова Э.Ф., Петренко В.Г., Бурдо Н.Б., Полищук Л.Ю., 1989], Сабатинівка 2, Гренівка [Макаревич М.Ю., 1952], що дозволяє віднести його до етапу Трипілля А III, 2.

Серед підйомного матеріалу на поселенні Могильна 3 знайдено три фрагменти антропоморфних статуеток. Один фрагмент – уламок торсу неорнаментованої, досить великої жіночої фігурки (рис. 3, 1) виліпленої з глиняної маси з домішкою шамоту. Поверхня фігурки ретельно загладжена, ноги спереду і ззаду розділені вертикальною прокресленою лінією; двома таки ми лініями підкреслено живіт. Статуетка належить до типу “с” антропоморфної пластики Трипілля за А.П.Погожевою [Погожева А.П., 1983]. Статуетки такого типу поширені на найбільш ранніх пам’ятках Трипілля А П, а також переважають в колекціях Сабатинівки 2 [Макаревич М.Л., 1960], Гребенюкова Яру [Шмаглий Н.М., Видейко М.Ю., 1987], Олександрівки [Зиньковская Н.Б., 1976]. Неорнаментована фігурка з Могильної 3 знаходить найбільш повні аналогії серед пластики Олександрівки, бо саме там є фігурки великого розміру. Другий фрагмент – уламок торсу орнаментованої статуетки (рис. 3, 2, 3) теж досить великої за розміром. За формою фігурка не відрізняється від попередньої, виготовлена з глини з домішкою шамоту, на ретельно загладженій поверхні нанесено складний орнамент з прокреслених ліній (рис. 3, 3). Статуетка відноситься до типу “а” трипільської пластики по класифікації А.Погожевої. Фігурки типу “а” поширені в більш пізніх пам’ятках раннього трипілля, орнаментована статуетка з Могильної знаходить найбільші аналогії в колекції антропоморфної пластики Луки-Врублівецької [Бибиков С.Н., 1953, табл. 102, а; табл. 109], але її візирунок дещо інший в деталях. Найбільш повна аналогія фігурки з Могильної 3 знайдена на поселенні Гренівка на Південному Бузі [Pogoseva A.P., 1985, f. 213]. Третя знахідка – невиразний маленький уламок сідничної частини фігурки невеликого розміру, порожній всередині. Серед матеріалів Могильної 3 знайдено фрагмент стільця з круглим в плані сидінням (рис. 2, 17).

Могильна 4 - поселення розташоване у с. Жакчик на лівому березі р. Могилянки. Невеликий підйомний матеріал зібрано на площі 1 га, знайдено виходи обпаленої глини – рештки наземних жител. Інформація про поселення біля с. Могильна (Могильна 4) була опублікована М.С.Гасюком [Гасюк М.С., 1954].

В 1988 році В.Місютинський опублікував дані про нове ранньотрипільське поселення в с. Жакчик [Мисютинский В.В., 1988]. Але, зважаючи на наведене автором публікації розташування цієї пам’ятки, це не новий об’єкт, а вище згадане ранньотрипільське поселення Могильна 4.

Література

Pogoseva A.P. Die statuetten dar Tripolje-cultur. – Beitrage zur Allgemeinen und Vergleichenden Archaologie. – 1985. – Band 7. – P. 95-242.

Бибиков С.Н. Раннетрипольское поселение Лука-Врублевецкая на Днестре. – 1953. – МИА. – вып. 53.

Видейко М.Ю. Отчет об археологических разведках в Гайвороновском районе Кировоградской обл. НА ИА НАНУ, 1987а.

Гасюк М.С. Разведки раннетрипольских поселений у с. Могильна. – КСИИМК, – 1954. – вып. 54, с. 173-175.

Збенович В.Г. Ранний этап трипольской культуры на территории Украины. – Киев, 1989.

Зиньковская Н.Б. Антропоморфная пластика раннетрипольского поселения Александровка. – МАСП. – 1976. – вып. 8. – с. 161-170.

Макаревич М.Л. Об идеологических представлениях у трипольских племен. – ЗООИД. – 1960. – Т. 1 [34]. – с. 290-301.

Макаревич М.Л. Середньобузька експедиція по дослідженню пам’яток трипільської культури . – АП УРСР. – 1952. – Т. 4, с. 89-95.

Мисютинский В.В. Поселения трипольской культуры в среднем течении Южного Буга. – Первая правобережная краеведческая конференция. – Тез. докл. – Кировоград, 1988. – с. 20-23.

Пассек Т.С. Раннеземледельческие (трипольские) племена Поднестровья. – МИА. – 1961. – вып. 84.

Патокова Э.Ф., Петренко В.Г., Бурдо Н.Б., Полищук Л.Ю. Памятники трипольской культуры в Северо-Западном Причерноморье. – Киев, 1989.

Погожева А.П. Антропоморфная пластика Триполья. – Новосибирск, 1983.

Шмаглий Н.М., Видейко М.Ю. Раннетрипольское поселение Гребенюков Яр у с. Майданецкое. – Новые исследования по археологии Северного Причерноморья. – Киев, 1987, с. 87-99.

Джерело : Археометрія та охорона історико-культурної спадщини, 1997 р., вип. 1, с. 67 – 71.