Автори 16 ст.
Жарких М.І.
З їх числа по одному разу згадані "руські та польські літописці" (розділ 10) та "скіфські письменники" (розділ 25).
З "руських та польських літописців" узято оповідання про похід кн.Володимира на Херсонес і пов’язані з цим походом "корсунські двері" собору у Гнєзно. Що це за літописці – я здогадатись не можу. Тут орієнтиром для дальших пошуків може бути характеристична помилка: князь Володимир відвоював Херсонес у імператора Цимісхія (а не у Василя й Костянтина, як насправді). Якщо ця плутанина не є витвором самого Броневського, то вона може точно вказати на джерело цієї звістки.
Зі "скіфських письменників" узято оповідання про прихід татар до Криму, яке містить неясну для мене хронологічну вказівку, що це сталось за 160 років. Якщо рахувати від написання твору Броневського, то ця подія виноситься десь на 1418 рік; а якщо вважати, що вказівка запозичена з якогось джерела без змін, то це джерело мало б дату біля 1400 р. (скажімо, 1240 + 160 = 1400 р.). Ані те, ані друге припущення я розвинути не можу. Що це за скіфські письменники – я теж не вмію сказати, але напевно, що це не "Трактат про дві Сарматії" М.Меховського, з яким у Броневського нема жодних спільних точок, за винятком написання Сахмат для імені хана Шейх-Ахмета (але відомості про цього Сахмата у них різні). Не помітив я також спільних точок із "Записками про московські справи" С.Герберштейна.
Дещо складніше стоїть справа із "Описом Європейської Сарматії" О.Гваньїні. Він був надрукований в тому ж 1578 році, коли Броневський правив посольство у Криму, і тому можна припустити, що Броневський міг використати твір Гваньїні під час остаточного опрацювання свого опису.
| Сюжет | Броневський | Гваньїні |
| 1 | Таврійські татари, яких тепер зветь перекопськими або кримськими, називались у давнину яволгськими [тобто заволзькими] і вийшли, як видно зі скіфських письменників, від берегів р.Ра або Волги [розділ 25] | Перекопські татари ведуть свій початок і рід від заволзьких татар [42]. |
| 2 | Але литва й поляки забарились з допомогою, | |
| Сахмат, предводитель заволзьких татар, у знаменитій битві, розбивши стотисячне його [Мехмет-Гірея] військо, витіснив його [розділ 28] | тому Махмет-Гірей, вищезгаданий перекопський цар, розбив і розігнав полки Шахмата біля своїх кордонів і опанував заволзькими країнами [43]. |
В першому сюжеті – про походження кримських татар – збіжність поширюється лише на одне речення; відомості, що йдуть перед тим і після того, в обох авторів різні. В другому сюжеті спільним є помилкове твердження, що Шейх-Ахмет воював з Магомет-Гіреєм (насправді – з Менглі-Гіреєм); результат битви, як то бувало у Броневського, виглядає протилежним до дійсного.
В той же час географічні дані Броневського є точними і конкретними, на противагу фантастичним уявленням Гваньїні. Наприклад, опис Мангупа у Броневського є в цілому достовірним, тоді як Гваньїні пише:
"Виняток складають Азов і Ахас або Манкоп, котрі знаходяться біля рукава ріки Дон (с. 50).
З другого боку міста Ахаз, котре дехто називає Манкопом, поблизу ріки Дніпро існує перекоп (с. 51).
Очаків – місто й замок на березі ріки Дніпро у 40 милях від замку Манкоп, що лежить над Дністром (с. 52)".
Таким чином, питання про співвідношення між творами Броневського і Гваньїні вимагає подальшого дослідження.
К.Ходиницький висловив припущення, що Броневського до написання "Опису Татарії" заохотив Андрій Тарановський, який сам описав свою поїздку 1569 р. до Стамбула і кримського хана. Якщо Гваньїні запозичує з опису Тарановського цілі сторінки (і в цьому можна переконатись при найповерховішому зіставленні текстів), то твір Броневського таких очевидних запозичень із Тарановського не містить. Отже, співвідношення між цими описами також заслуговує окремого вивчення.
Примітки
42. Гваньїні О. Хроніка про татарську землю. – Запоріжжя: 2000 р., с. 52.
43. Гваньїні О. Хроніка про татарську землю. – Запоріжжя: 2000 р., с. 36.
У визначенні співвідношення між Броневським і Гваньїні я в 2003 р. припустився помилки. В оригінальній латинській книзі О. Гваньїні 1578 року ніякого опису Татарії нема. Великий розділ «Про Татарську землю», з якого я черпав текст, доданий Мартином Пашковським до польського перевидання «Опису Сарматії» (Краків: 1611 р.).
Таким чином, наведені в таблиці текстуальні збіги вказують на залежність тексту Пашковського від Броневського, не на джерело цього останнього.
Доповнено 1 травня 2016 р.