Видання опису
Жарких М.І.
Окрім опису Татарії, в склад кельнського видання 1595 р. [12] входили також описи Семигороду (Трансільванії), Молдавії та 4 карти. Ці останні описи належали іншим авторам; К.Ходиницький вказує, що вони об’єднані ідеєю обґрунтування династичних прав Габсбургів на Трансільванію і Молдавію (такої ідеї геть нема у Броневського). На картах змальовано Крим, Семигород, Молдавію та Каркінітське озеро. Карта Криму використовувалась [13], але не перевидавалась і не була предметом спеціального зацікавлення; навіть питання про автора карт залишається дискусійним – чи це М.Броневський, чи інша особа. Я.Дашкевич вважає, що автором карти не міг бути М.Броневський, оскільки карта дещо суперечить тексту опису [14]. Отже, це питання потребує окремого вивчення.
В тому ж 1595 році у тому ж Кельні цей твір видано у складі іншої збірки, що містить твори А.Поссевіно про Московію [15].
Наступне видання вийшло в складі збірки "Russia seu Moscovia itemque Tartaria commentario topographico atque politico illustrato" (Lugd.Batavorum: Elsevier, 1630) – в компанії з уривками Михалона Литвина та іншими творами про татар. Питання про співвідношення текстів цих стародруків, наскільки мені відомо, не розглядалось.
"Опис Татарії" включено також до збірки "Scriptores rerum Hungaricarum", виданої І.Г.Швандтером у Відні в 1766 р.
Англійський переклад опису видано в Лондоні в 1625 р. в складі славної Гаклюйтової збірки описів подорожей до всіх країн; в 1903 р. в Лондоні ж вийшло перевидання цієї збірки.
Перший російський переклад виконано Д.С.Мутевим в 1839 р., він лишився в рукописі [16]. Новий переклад опису, виконаний І.Г.Шершневичем, надруковано в 1867 р. разом з примітками М.Н.Мурзакевича [17]. Цей переклад має помилки, на які вказував М.Ернст:
| Переклад І.Г.Шершеневича [18] | Переклад М.Л.Ернста [19] | |
| 1. | Неподалік від Манкопа, що турки його звуть Черкессигермен, тобто нова черкеська фортеця, | Неподалік від Манкопії та Черкессигермена, фортеці турецької, нової й названої на честь Черкеса, |
| 2. | лежить стародавнє місто, прецінь ані турки, ані татари, ні навіть самі греки не знають його імені. | знаходиться ніякась вельми давня фортеця й місто, але вона ані в турків і татар, ані навіть у самих греків внаслідок крайньої давності не носить ніякого імені [20]. |
| 3. | Відомо тільки, що воно загинуло у часи грецьких князів, про яких у цих місцях розповідають багато лихого про їх жахливі злочини проти бога і людей. | Вона прийшла до розорення в часи грецьких князів, про яких у цих місцях повідомляють численні злочини, які вони вчинили проти бога та людей. |
| 4. | На кам’яній горі, на якій розташоване місто, з дивним мистецтвом висічені у скелі будинки, | У тій скелястій горі, де вона розташована, є будинки, що з дивним трудом висічені у скелі, |
| 5. | сліди яких ще добре видно, попри те, що це місце цілком поросло лісом. | які ще збереглися неушкодженими у великій кількості, хоча це місце нині заросло лісом. |
| 6. | Храм, прикрашений мармуровими та серпентиновими колонами, вже зруйнувався, але уламки його свідчать про давню славу та розкіш міста. | Храм, прикрашений мармуровими та серпентиновими колонами, нині простертий на землі та зруйнований, свідчить, що це місце було колись значним та славним. |
Порівняння уривків показує, що істотні розходження є в параграфах 1 (Черкес-Кермен не є іншою назвою Мангупа) та 5 (йдеться не про сліди, а про добре збережені споруди). Ще один невеликий уривок в 5 рядків, присвячений монастиреві св.Георгія, перекладено О.Л.Бертьє-Делагардом [21]; цей переклад має тільки стилістичні відмінності від перекладу Шершеневича.
Читаючи переклад Шершеневича, не можна не помітити, що перекладач мав певні складності не тільки з латинською мовою оригіналу, але і з російською мовою перекладу. Тому виконання нового якіснішого перекладу слід визнати бажаним, але за нинішніх темпів розробки джерел до історії Криму перекладом Шершневича доведеться користуватись ще багато років [22]. Подальший розгляд змісту твору опертий саме на цей переклад.
Примітки
12. Martini Broniovii de Biezdzfedea, bis in Tartarium nomine Stephani regis legati, Tartariae descriptio, antehac in lucem numquam edita, cum tabula geographica ejusdem Chersonesus Tauriae. Item Transsylvaniae ac Moldaviae aliarumque vicinarum regionum succincta descriptio. – Coloniae Agrippinae: in officina Birckmannica, sumptibus Arnoldi Mylij, 1595. В титулі трактату міститься друкарська помилка: Biezdzfedea замість Biezdzedea чи Biezdziedea, яку відзначають сучасні польські довідники.
13. Бертье-Делагард А.Л. К вопросу о местонахождении Маврокастрона "Записки готского топарха". – Записки Одесского общества истории и древностей, 1919 г., т. 33, с. 11.
14. Дашкевич Я. Покрайні нотатки про українські степи у "Географії" Птолемея 1562 р. – "Боплан і Україна", Льв., 1998 р., с. 86. В спеціальній статті (Височенко С.М., Сімутіна А.Л. Середньовічна Тавріка у картографічних зображеннях: за матеріалами колекції ЛНБ. – Записки Львівської наукової бібліотеки, 1996 р., т. 5, с. 20 – 39) карти Броневського чомусь не згадані.
15. Дашкевич Я. Вказ.праця, с. 86; К.Ходиницький вказує в складі збірки працю М.Кромера «Полонія».
16. Рыстенко А.В. Рукописи, принадлежащие библиотеке имп.Одесского общества истории и древностей. – Записки Одесского общества истории и древностей, 1910 г., т. 28, отд. 2, с. 96.
17. Броневский М. Описание Крыма. – Записки Одесского общества истории и древностей, 1867 г., т. 6, с. 333 – 367.
18. Записки Одесского общества истории и древностей, т. 6, с. 344.
19. Эрнст Н.Л. Эски-Кермен и пещерные города Крыма. – ИТО, 1929 г., т. 3, с. 16.
20. Описовий переклад виразу «ескі кермен» (= Стара фортеця), яку Броневський слушно вважав апелятивом, а не власною назвою.
21. Бертье-Делагард А.Л. К истории христианства в Крыму. – Записки Одесского общества истории и древностей, 1910 г., т. 28, с. 72.
22. До речі, К.Ходиницький вказує, що твір містить докладні описи Кілії та Білгорода. В перекладі Шершневича Білгороду присвячене одне речення в розділі 2, а Кілія згадана голою назвою в розділі 23. Це ніяк не є «докладним описом». Чи не є переклад Шершневича скороченим?